Моїм квітучим дітям

Ви гніваєтеся на життя,
Немов маленькі діти,
Чия матір загубилася у темряві.
Ви супитесь, виражаючи відчай,
В кінці вашої марної подорожі.
Ви виряджаєтесь в потворність, щоб відкрити красу,
Ви називаєте все фальшивим в ім’я істини.
Ви розпилюєте емоції, щоб наповнити чашу любові.
Мої милі дітоньки, Мої любі,
Як можете ви досягти миру, ведучи війну
З самими собою, своєю суттю, із самою радістю?
Досить ваших зусиль у самозреченні –
Удаваній масці розради.
Тепер перепочиньте в пелюстках лотоса,
На руках вашої милостивої Матері.
Я прикрашу ваше життя прекрасним цвітінням
І наповню миті вашого життя пахощами, сповненими радістю.
Я змащу вашу голову Божественною Любов’ю,
Тому що я не можу більше витримувати ваші муки.
Дайте Мені занурити вас в океан радості настільки,
Щоб ви розчинились в Ньому – Найвищому,
Котрий усміхається в чашолистку вашого Духу –
Таємничо прихованому, щоб постійно вабити вас.
Усвідомте це й ви знайдете Його –
Того, Хто вібрує кожне ваше волоконце блаженною радістю,
Огортаючи світлом увесь Світ.
(Шукачам США, під час Своєї першої подорожі в 1972р.