Що ви можете зробити, Кекстон Холл, Лондон (ВБ), 26 листопада 1982 р.  Розпочнемо! Сьогодні день Мого від’їзду до Індії, і Я дуже сумую тому, що маю залишити Своїх дітей тут. Це, безперечно, сумний день. Але Я мушу їхати, як вам відомо, й ви всі приєднаєтесь до мене, принаймні досить багато з вас. Але ті, хто залишаються, повинні зрозуміти, що вони залишаються тут з певною метою – не просто так. Коли мене не буде, не слід марнувати час. А навпаки, ви повинні спрямувати свій розум на те, щоб з’ясувати, що ви можете зробити для поліпшення стану інших Сахаджа йоґів. Серед вас багато Сахаджа йоґів. І ви відчули прохолодний вітерець з найпершого ж дня, і продовжуєте відчувати його. Але досі є багато таких, хто навіть не відчуває прохолодного вітерцю, і вони дуже дивно почуваються через це, відчуваючи певну провину. Іноді вони чуються людьми якогось нижчого сорту чи вважають, що з ними щось не так, тому що вони не відчувають прохолодного вітерцю. Дійсно, одним із ваших найбільших занепокоєнь має бути те, що дехто з людей нічого не відчуває на своїх долонях. Вони приходять в Сахаджа Йоґу, дуже релігійно все виконують, але їм так і не вдається отримати перше відчуття прохолодного бризу. На це може бути дуже-дуже багато причин, а не одна, може бути багато причин. І якщо ви спробуєте зазирнути всередину себе, не втягуючись у ті причини, і якщо поруч є інші люди, які вже відчули це, й вони чуйні та добрі, вони, без сумніву, зможуть допомогти. Але найгірше, від чого ми страждаємо, Read More …