Бесіда напередодні Різдва та Пуджа Прощання. Монтеґью Холл, Хаунслоу (Великобританія), 23 листопада 1984 р. Отже, вчора був гарний день для всіх нас, і Я говорила щось зовсім іншого рівня. Ми весь час розмовляли про мирські (земні) речі, і часом ці речі є … дуже важливими, на нашу думку. Але коли Я вчора говорила з вами, сподіваюся, ви всі усвідомили, що нам усім тепер треба стрибнути в іншу область тонкішого розуміння Сахаджа Йоги. Спочатку ми хвилювалися про наші сім’ї, наших дітей, наш побут; потім про наші шлюби. Одне за одним з’являлись ці питання, і ми були стурбовані через усі ці речі; маленькі, крихітні речі. Потім, також, ми турбувалися про наші ашрами, якими ми управляємо: проблеми ашраму, чим ми займалися, як ми стикалися з проблемами, як люди створюють проблеми. Ось як наша людська природа почала набувати тоншого розуміння. І потім ми також усвідомили, що ми благословенні Богом, що є щось вище, щось, що завжди опікується нами, якась вища Сила, якась особлива Увага над нами. Ось що ми усвідомили. Сьогодні Я пояснювала, як так відбувається, що ми усвідомлюємо, що Бог допомагає нам. Будь-яка проблема є наслідком якоїсь причини, кожна проблема. Як, наприклад, Мона написала лист, як вона їхала по шосе і її автомобіль вийшов із ладу, і гальма не реагували. І був автомобіль, що наближався справа, ще один зліва, автомобілі рухались попереду та ззаду. І вона відчула, що з ними буде покінчено, вони подорожували вдвох, дві Сахаджа йогині. Отже, причиною був автомобіль або гальма чи що б там не було, механізм, а наслідком Read More …