Невинність дитини, Ганапатіпуле (Індія), 31 грудня 1985р.

У мене була особлива мета приїзду до Ганапатіпуле, окрім цього це дуже красиве і таке розслабляюче для всіх вас місце. Причина тому – як Я виявила, що у цього місця є вібрації, які, перш за все, очистять вас дуже легко. Але ви повинні цього бажати, насправді, пристрасно. Ви повинні мати це бажання, інакше Кундаліні може не піднятися. Це дуже важливий момент, що ви повинні бажати свого Сходження, і нічого більше.

Це не місце, куди ви можете приїхати для відпочинку, чи просто заради отримання якогось задоволення або поспати чи ще щось. Ви приїхали сюди заради єпітимії, для тапасьї, щоб повністю себе очистити.

Це місце храму Шрі Ганеші, яке не дуже часто відвідують люди, і воно все ще дуже, дуже чисте. І Я подумала, що тут в вас пробудиться принцип Ганеші, який є Джерелом всього.

Принцип Шрі Ганеші, як ви знаєте, в дуже широкому значенні, ми можемо назвати «невинністю», але ми не знаємо всіх його тонкощів і деталей, щоб осягнути як і наскільки потужно він працює.

Невинність Шрі Ганеші має надзвичайну силу очищати людей, робити вас святими, робити вас сприятливими. Людина, в якої пробуджений Принцип Шрі Ганеші, робить сприятливим і все оточення навколо себе. Така людина, де б вона не виявилась, створює навколо себе таку атмосферу, в якій все буде відбуватися найсприятливішим чином, все стає абсолютно благосним. Такої сприятливості неможливо досягнути без допомоги Шрі Ганеші. Отже, ця сприятливість, – тепер ми, Сахаджа йоги, віримо в це, – є чимсь таким благодатним, завдяки чому все відбувається без труднощів. Все, що ми відчуваємо, – робиться Божественною Силою, – те, що ми весь час потрібні природі, люблені оточенням і атмосферою.

Але це розуміння може прийти лише тоді, коли ви маєте це Чисте Бажання всередині себе, – що вам потрібно духовно зростати. Ви прийшли у цей світ для духовного зростання, не для насолоди собою або місцем відпочинку чи чимось таким.

Цей принцип дуже добре пробуджений, як ви бачите, у місцевих людей. І в яких спартанських умовах вони живуть, як наполегливо працюють. Вони не сплять днями і ночами, але, попри це, залишаються дуже і дуже розслабленими, і не потребують будь-якої допомоги. Просто з таким запалом вони трудяться.

Отже, другим благословенням Шрі Ганеші є те, що Він – грайливий, прасанна, Він завжди приємна особистясть. Він танцює, Він радує вас. У нього є шляхи і способи робити вам приємності. І так само, людина, всередині якої пробуджений Шрі Ганеша, – завжди приємна, не з набундюченим обличчям, чи з виразом, який відштовхує або засмучує, а навпаки, – з такою людиною завжди легко порозумітися, вона завжди приємна: такого роду особистість ви розвиваєте.

Але, оскільки Я жила за кордоном, то бачила, що ситуація там дуже відрізняється. Агресивність і сварливість, можна сказати, схильність ображати інших є настільки поширеною серед людей, що там повністю гине сприятливість Шрі Ганеші.

Тому що всі інструменти, які використовуються для розповсюдження Сахаджа Йоги, розповсюдження Любові Бога та Божої благодаті, реалізації Його задумів та планів, і приведення вас у відповідність з законами Божих бажань – це було дуже важливо, щоб наші інструменти були зроблені таким чином, щоб вони були абсолютно корисними. Ми ж навпаки – зневажали їх, псували їх і повністю зробили їх нечестивими.

Отже, це ще один момент: нам слід поглянути на себе тепер – що ми зробили з собою, яка необхідність робити себе нечестивими, і навіщо нам бути нечестивими. Коли є Шрі Ганеша – ми можемо зробити себе дуже святими та сприятливими.

Отже, немає сенсу думати, що ми бездоганні! Ті хто так думають – не зможуть духовно зростати. Кожному слід знати, що існує багато недосконалостей і «Ці недосконалості, що є в мені, – повинні бути виявлені та подолані». Лише у світлі невинності Шрі Ганеші ви можете це побачити.

Маленьке дитя може показати, які ми дурні і безрозсудні, і як ми себе поводимо. Так, ви бачили не раз, що діти можуть так висловлюватись, що це може засоромити дорослих! Такий подібний дитячому характер може бути розвинутий, якщо ми пробудимо принцип Шрі Ганеші всередині себе; який є дуже, дуже могутнім, дуже, дуже могутнім Божеством. Дуже могутнім Божеством.

Тому що дитя, припустимо, чиєсь дитя загубилось, або дитя кудись побігло чи дитя залізло на дерево – всі оточуючі будуть чимдуж бігти на допомогу, щоб зняти дитя [з дерева], – там буде піклування. Навіть у країнах Заходу, Я це спостерігала, якщо маленьку дівчинку кривдять, ‒ всі переживатимуть за дитину, всі стануть на її захист. Можливо, є деякі жахливі люди, без сумніву, можливо там їх більше, ніж тут, але [зазвичай] когось це турбує. Отже, дитя, саме по собі, є деяким джерелом отримання всієї підтримки звідусіль. Тому що дитя зростає, дитя зростає. Кожен хоче допомогти дитині.

Отже, так само, коли принцип Шрі Ганеші розвивається у вас, ви усвідомлюєте, що ви повинні [духовно] рости, що ви все ще зростаєте. Маленьке дитя вивчає так багато слів за такий короткий проміжок часу, скільки ми не можемо засвоїти пізніше, в дорослому віці. Скажімо, після 60-річного віку, якщо вам необхідно завчити три речення – це неможливо!

Отже, дитя зростає і його допитливість і його здатність дізнаватися більше – також загострюються, і воно починає навчатися ще більше. Воно не думає, що знає все. Ті, хто так думають – все ще не народилися належним чином. «Я нічого не знаю! Мені ще слід дізнатися про це, про те, про інше. Я все ще нічого не знаю». І дітям це вдається з легкістю, як ви помічали. Тільки ви щось зробите, вони негайно повторюють це за вами.

Отже те, що вам належить знати – це те, що ви все ще діти, що ви зростаєте. Ви повинні змиритися з тим, що вам слід багато про що дізнатися. І де б нам не належало навчатися, ми повинні навчатися. Самовпевненість, думки про те, що ми вже і так багато знаємо – сама по собі є дуже, дуже небезпечною для [духовного] зростання, дуже небезпечною. І це те, від чого слід відмовитись, і слід знати, що ми нічого не знаємо, але нам слід це знати.

Багато людей, які прийшли в Сахаджа Йогу, приймають таку позицію, що: «Ми Сахаджа йоги», але й слова не знають про Сахаджа Йогу. Таких так багато! Особливо жінки, Я здивована. Вони так мало знають про Сахаджа Йогу. Це досить дивно.

Тепер, в Сахаджа Йозі не існує понять чоловік чи жінка – у всіх рівні права. Заняття для жінок – не лише співати пісні. Ні! Це не так! Їм слід знати всіх і все про Сахаджа Йогу. Їм слід знати про всі хвороби, як їх лікувати, які бувають ментальні проблеми, як діють чакри. Їм слід знати все. Про ліки вони мають знати, про психологію. Їм слід знати про Божественні сили. Їм слід знати все, як це працює. І це невігластво ніколи не буде пробачене, тому що ви є ті, хто повинні розказати про це іншим.

Третя річ, це те, що дитина – ніколи не буває нерозумною, ніколи. Вона ніколи не робить щось по-дурному. Тоді як ви можете спостерігати, як багато людей, яких виховували дуже строго – ставали дурниками у похилому віці. Дуже нерозумними. Цей феномен Я більше спостерігаю на Заході. Несподівано вони починають намагатися вести себе як юнці, аплодують таким чином і починають вести себе дуже дивно. Я дивувалася: «Що з ними не так? Чому вони так поводять себе?» Але це є. Я думаю, вони стають сп’янілими. І потім раптово починають себе так вести. Але вони [діти] не такі. Дитина ніколи не буває безглуздою. Навпаки, якщо перед ними буде якийсь дурник – вони скажуть: «Він – клоун!» Вони підійдуть до Мене і скажуть: «Він клоун, знаєте. Він – не в порядку!», або, «Він – блазень!» Які б слова вони не знали – вони висловлюються відверто. Їм це не подобається. Вони стануть дивуватися: «Що трапилося з цією людиною?» Отже, всі ці речі приходять до нас, тому що ми не здогадуємось, що нам слід [духовно] зростати у стійкому розумінні усвідомлення, усвідомлення. Не в тому, як ми проявляємо себе в Сахаджа Йозі або робимо щось в Сахаджа Йозі. Але як ми усвідомлюємо це всередині себе.

Так само і на емоційному рівні: коли Я щось кажу, не думаю, що люди розуміють що Я маю на увазі. Наприклад, Я кажу: «Тепер поставте собі бінді». Знову Я бачу те ж саме. Принаймні тут ви маєте це зробити! Це відмітка Шрі Ганеші. Але люди не поставлять її. Скільки разів я повинна сказати це? Невже це займе так багато часу, щоб нанести її [бінді]? Це такі прості речі, які продовжуються.

Інша річ – діти. Вони взагалі не хочуть бути неохайними . Сьогодні одна дитина пішла приймати ванну і поверталася назад. Його батько хотів, щоб він [хлопчик] зустрівся зі мною. Але він сказав: «Ні, моя одежа не в належному стані, моє волосся розпатлане. Як я можу піти на зустріч з Матір’ю?» Отже, він повернуся, наніс масло на волосся, відповідним чином охайно одягнувся. Коли ми були ще в дитячому віці, ми всі знали, що люди Заходу дуже охайно вдягнуті, належно доглянуті. Вони ніколи не будуть ходити з розпатланим волоссям. Аджеж він сказав: «Ні, моє волосся розпатлане, як я можу піти на зустріч з Матір’ю?» Отже, нам слід відмовитися від цих безглуздих ідей про моду і таке інше, тому що це все скороминуче, а ви втратите волосся, ви всі станете лисими і дуже чудними. У цьому немає мудрості. Але у дитини є мудрість! Вона не прийде у такому вигляді. Він одягнувся належним чином, а потім прийшов і став переді мною. І це те, що нам слід зрозуміти: що наш зовнішній вигляд є виразом нашого внутрішнього стану, і ми повинні робити певні речі, бо ми не знаємо як приймати щось, як робити щось так, як це робить дитина.

Дитина, якщо ви їй щось скажете, буде слухатися та прислухатися. Інакше така дитина не є нормальною дитиною. В Індії, якщо є неслухняна дитина, її просто добряче відлупцюють, залишать у кімнаті на три дні, позбавлять їжі і поставлять її на місце; простіше простого! Це не значить, що тут батьки жорстокі з дітьми. Ніхто не вбиває дітей чи ще щось. Але вам належить бути дуже, дуже обережними зі своїми дітьми, ви не можете дозволяти їм бути брудними, неохайними, ледачими, як, наприклад, лотофаги [мрійники-нероби] або безглузді люди. Ви всі – Сахаджа йоги, і ви повинні вести себе належним чином.

Інша характерна риса дитини – є те, що вона завжди проникає у суть всього. Завжди у саму суть. Дитина бачить серцевину кожної речі. І питання, які вони іноді задають, – настільки дивовижно колективні, що Я дивуюсь як вони дійшли до цього. Вони ніколи не марнують час на пусті, поверхневі речі, ніколи. Ніколи не марнують час на пусті речі, не ведуть пустих балачок. Нічого подібного цьому. Я ніколи не бачила дітей, які б говорили про свій одяг, або місця, які вони отримали, або будинки – нічого подібного. Вони зайняті будівництвом якихось конструкцій! Дуже зайняті, розумієте. Якщо спитати в них: «Що ви робите?» «Розумієте, ми намагаємося навести порядок в аеропорті», або в усьому Бомбеї, – ось так вони скажуть вам.

Вони дуже зайняті люди. Якщо ви спостерігаєте за реалізованими дітьми, то бачите, що вони завжди піклуються про колектив. Так і повинно бути у вас, – ви завжди маєте піклуватися про колектив, як це робить дитина: «Як я можу допомогти колективу?» Але не турбуючись про себе: «Якою особистістю є я, чи справляю я враження на інших? Якщо я зустрінусь з людьми, чи повірять вони в те, що я є кимсь особливим? Реалізованою душею? Чи я, як і інші жінки і чоловіки, ходжу до перукарів, роблю різноманітні зачіски, дивно вбираюся, щоб справити враження на інших? Чи виглядаю я як святий? Чи поводжу я себе як святий?» Ці речі мають прийти до вас дуже просто. Якщо ви скажете дитині: «Ти – Сахаджа йог», – вони так і скажуть: «Я – Сахаджа йог, я не можу так вчинити!»

Весь цей абсурд починається після того, як вони розвинуть своє его. Тоді вони починають вести себе дивним чином, і це розвивається більшою мірою на Заході раніше, але для цього потрібен час. І діти просто приймають все, що Бог дає їм. Для них розсудливість така природна. Якщо пролітає літак, вони скажуть: «Бувай, літак». Потім пропливають кораблі – «Бувайте». Морю вони скажуть: «Добре, море, ми повернемось і побачимо тебе завтра!» Все вони розуміють. Вони прийдуть до вас, а ви питаєте в них: «Як вам це сподобалось?» – «О, нам так сподобалась трава. Було гарно», і вони вам розкажуть все, всі дрібниці про все. Такі уважні! А потім вони скажуть: «Що ж ти не зробив так? Ти міг би поставити сюди квіти, міг би скласти букет, це б прикрасило оселю». Або щось інше вони запропонують. Особливо, якщо це стосується чистоти чи чогось такого.

В дитинстві діти прокидаються дуже рано. Всі діти в дитинстві прокидаються дуже рано. Це – прикрість для матерів, але вони все одно прокидаються дуже рано, так само і Я встаю дуже рано.

Пробуджуватися вранці – це по-дитячому. Бо пташки починають щебетати, сонце сходить, – така краса в небі, – «Чому я сплю?» Вони піднімуть весь дім! Але людям це не подобається, інколи вони лупцюють [їх], але не в Індії. В Індії люди намагаються прокидатися дуже рано вранці. Це вважається дуже дхармічним і хорошим. Навіть, якщо ми ляжемо спати пізно, ми піднімемось рано вранці. Потім, можна ще поспати вдень. Але ніхто не спить після дев’ятої чи десятої години, ніхто не спить так пізно. Я маю на увазі [дехто каже]: “В мене є проблема, я не знаю що мені робити з цим?“ ‒ Ви можете трохи поспати вдень, якщо вам не вистачає нічного сну. І будете абсолютно свіжими. І ввечері ви будете у формі, якщо вдень поспите деякий час.

Але дитина не думає надто багато, і не планує надто багато. Вона знаходить розвагу у всьому. Куди б ви їх не взяли, скажемо, у аеропорт.Там немає нічого з чим можна було б гратися. Але вони знайдуть якусь канавку і будуть стрибати в неї, будуть там ховатись, гратися там. Вони можуть знаходити розвагу в будь-яких грубих речах, яких ми вважаємо абсолютно непридатними [для гри], вони і в них знайдуть щось. Вони дуже творчі та грайливі, і такими нам слід бути, – зробити гру із свого життя. У всьому! Як, наприклад, зустрічатися з людьми, розмовляти з ними: це має виходити природно, не штучно.

Також, деякі люди, Я це бачила, мають звичку постійно тримати посмішку на обличчі, чи насуплювати брови, чи щось інше. Діти ніколи не поводять себе так. Їх м’язи такі пластичні. Вони постійно реагують. Інколи, коли вони щасливі, або коли – нещасливі, постійно. М’язи постійно реагують. Ніхто не напружується. Ось чому в нас проблеми з нашими обличчями, тому що ми підтримуємо їх в одному стилі. І в наш час, чим більш нещасним ти виглядаєш, тим більше тебе вважають красивішим! Це – кінець.

Або як деякі люди весь час посміхаються ось так, це дуже погано. Або весь час почуваються нещасними. Ви маєте дозволити вашим емоціям виразитися на вашому обличчі. Мені говорили, що дехто каже: «На ваших обличчях не повинно бути ніяких емоцій». Я не можу цього зрозуміти! Яка користь від такої особистості, яка зовсім не виражає емоцій? Ви ж не камені, чи не так?

Отже від всіх дурних, безглуздих ідей, які нам нав’язали – треба відмовитись. Навпаки, нам слід посміхатися, слід сміятися, природно. Ми повинні природно спілкуватися з людьми. І ще дитина має надзвичайно розвинене почуття власної гідності. Шрі Ганеша танцює з його почуттям власної гідності. Він не робить легковажних, безглуздих вчинків. У своєму підйомі, у своєму падінні, у своїх рухах і своїх кроках, Він усвідомлює свою власну вагу. Так що чогось дешевого Він не робить. Так само має бути почуття власної гідності у всьому. Гідна поведінка має бути всередині нас.

Отже, тепер ви повинні дати оцінку самим собі, наскільки ви стали Шрі Ганешею всередині себе. Чи є у вас невинність? Ви думаєте про те, як обдурити інших, нашкодити іншим. Як, наприклад, мій телевізор, Я була вражена! Маю на увазі, Я ніколи не думала про псування телевізора чи чогось такого. Ці ідеї, звідки вони приходять у ваші голови? Навіщо б нам це робити? Я нічого такого ніколи не робила зовсім у своєму житті. Ви знаєте, що Я завжди платила всі податки, за все. Навіщо б нам робити таку безглузду річ, як псувати телевізор, і псувати його для того, щоб він здавався дешевим, заради чого? Скільки ви зекономите на цьому? Але всі ці ідеї попадають у ваші голови, Я просто не знаю звідки. Навіщо обманювати? Ми – Сахаджа Йоги. Ми не можемо нікого обманювати. Наприклад, ви можете сказати на митниці, що: «Ось така склалась ситуація. Якщо ви дозволите нам – ми підемо, а інакше – залишимось». Це негативне відношення. Воно ніколи не приходить до дітей. Вони настільки прямолінійні і прості.

Якщо ми вже про це заговорили, Я маю розказати вам які діти простодушні. Одного разу, ми зайшли у порт, мій племінник дав мені дві баночки сиру і ми везли це з собою. Моя донька була тоді дуже маленькою дівчинкою. Коли ми проходили через митницю, то він [митник] запитав: «Чи є у вас щось з собою ?» Я сказала: «В нас є дві баночки сиру». [Вона сказала]: «Так, так і також ми збираємось його з’їсти. Подивіться, ось ми відкрили одну з них і їмо зараз!» Офіцер митниці був настільки вражений її невинністю! Він сказав: «Ви будете самі його їсти?» «Так, ми взяли його для себе. Так можна?» Він сказав: «Все гаразд».

Бачите, простота і невинність саме є посвідченням для вас. А не ці хитрі методи. Що це? Маю на увазі ту телефонну розмову. Я сказала їм: «О, баба, заради Бога! Я заплачу всі податки, вам не слід нічого робити. Просто покладіть це тут і скажіть, що це все моє. Вам не слід нічого робити. Декларуйте це». Чому? Куди рухається наш розум? Ну добре. Скільки ми збираємось на це витратити? Скільки ми вже встигли отримати грошей? Що в нас є? ‒ Економія грошей тут, там. Дітям це не подобається! Ні, не подобається.

Як, наприклад, мій онук говорив: «Чому ти залишаєшся у такому огидному місці? У Лондоні дуже погані вібрації!» Я відповіла: «Розумієш, твоєму дідусю слід там залишитися, щоб заробити гроші». Він сказав: «Гроші? Навіщо вам так багато грошей, навіщо вам гроші, чому б вам не повернутися в Індію?» Я відповіла: «Гроші необхідні». Так що коли повернувся мій чоловік, він [онук] взяв два пайса [грошові знаки] і сказав: «Ви хочете грошей? Візьміть їх. Тепер, “приклейте“ їх собі на лоб! Чому ви хочете мати гроші?» І мій чоловік не знав куди подіти погляд. «Ви хочете грошей, добре, отримайте, “приклейте“ їх собі на лоб!» Це був маленький хлопчик, розумієте!

Але пристрасть до грошей починається пізніше. Як тільки гроші з’являються, ми «вдивляємося» в них, коли ми зростаємо, інакше – ні. Вся ця зацікавленість грошима починається пізніше. Чим це є для Шрі Ганеші? Гроші – це пил на Його стопах. Що для Нього золото? Що для нього що завгодно? Чи Він носив би золоту корону, чи не носив нічого – для нього це не має ніякої різниці. Він – там. Його голова завжди однакова. Виказуючи повагу в поклонінні, люди можуть підносити Йому золото чи ще щось лише для власного задоволення, це нормально. А для Нього, – яке це має значення?

І жодне дитя, якщо воно справжнє дитя, – не буде приймати будь що від будь кого. Але якщо прийме, буде думати: «Як мені віддячити за це?» Завжди! Я знаю, так робили мої онуки. Якщо ви дасте їм щось, вони зроблять сердечко, покладуть щось всередину, приємно підпишуть і коли Я вийду зі своєї ванної кімнати – вони вручать мені це сердечко, розумієте, ось так: «Дуже Вам дякую», за це чи інше.

Але коли ми стаємо дорослими, ми навіть забуваємо дякувати людям, ми все приймаємо як належне, у нас відсутнє це [почуття вдячності]. Але ми вважаємо, що маємо право судити всіх постійно: «Це не правильно, і це не вірно, могло би бути краще!» Ми ніколи не думаємо: «Це дароване нам». Будьте вдячними! Підраховуйте свої Благословення. Але у дітей це не так. Якщо ви дасте їм маленьку річ – вони залишать її у себе: «Це мені дала бабуся!» Я бачила це у своїх онучок. Найстаршій, коли вона була маленькою, Я подарувала маленьке сарі, дуже невеликого розміру, просто щоб вона носила. А коли Я прийшла до неї, вона сказала: «Розумієте, нані, Я маю вам розказати про щось серйозне, що трапилось». Я відповіла: «І про що?» «Розумієте, сарі, яке Ви мені подарували, я так берегла, але моя мама буває такою дивною!» Я сказала: «Що трапилось?» «Вона нікому не подарувала його, але показувала деяким людям, їй не слід було показувати його!» Дуже серйозно!

Вони такі чарівні й такі прекрасні, коли так говорять. Як, одного разу, Я подарувала їй іграшковий будиночок [в якому можна жити], і вона його так чудово облаштувала. Потім покликала свою маму і каже: «Я зробила маленький будиночок для Вас, заходьте!» Моя дочка ж достатньо висока. Для неї це було важко, так що коли вона зайшла у цей іграшковий будиночок і присівши навпочіпки сказала: «Хаа! А що в тебе є для мене поїсти?» Вона [онучка] сказала: «Мамусю, коли ви приходите до когось додому, вам не слід так говорити!» Моя дочка засміялась. І сміялась так голосно, що розвалила її іграшковий будинок. Так що внучка прийшла і сказала Мені: «Бабусю, ви не навчили гарним манерам вашу доньку! По-перше, вона приходить до мого будинку, ставить дивні запитання і згодом розвалює мій будинок, чи Ви так робите, коли приходите до когось?» Наскільки вони невинні та простодушні! Ось так, Я можу вам повідати безліч речей, які мені довелось побачити. Саме так вони розмовляють і висловлюються, ось так, просто. Такі хороші, і такі колективні, і такі прекрасні. Такими і ми повинні бути.

Ще одна річ: дитина зовсім не має страху. Дитина не має ніякого страху! Шрі Ганеша не має страху взагалі. Так само і ви не повинні мати страху, ніякого страху взагалі, ніякого страху. До тих пір, поки ваша Мати з вами, чому ви повинні мати якийсь страх? Боятися цього, боятися того: «Я злякався», «Я не можу цього зробити», «Я не можу того зробити». Діти так ніколи не роблять. Вони спробують все, що б ви їх не попросили. У вас не може бути страху. Я не знаю, що таке страх. Так само і ви не повинні знати що таке страх, ніякого страху ні із-за чого. З вам не трапиться нічого поганого. Але ви самі не робіть зла. Якщо ви будете несправедливо когось ображати, то все це потім повернеться проти вас. Так що не робіть кривди нікому, будьте простими і ніщо не зможе заподіяти вам шкоду, ніщо і ніхто не нашкодить вам.

Ми мали великий досвід в цьому, як все гарно влаштовується для вас, всі доглядають за вами. Є так багато Божеств, які все роблять для вас. Але вам слід бути, вам слід бути надзвичайно обережними, щоб не розвинути страху перед роботою. Оскільки страх веде вас в Ліву сторону, і як тільки ви туди потрапляєте, – вам відомі проблеми Лівої сторони. Перш за все, ви йдете проти Шрі Ганеші. Шрі Ганеша перебуває в основі Лівого каналу. Тоді у вас розвивається рак, у вас розвиваються всі ці речі, страх, страх, страх, і всі ці емоційні проблеми й всі такі речі з’являються.

В своїх емоціях ви повинні кипіти радістю. Радість – це ваша емоція. У своїх діях ви повинні бути в стані без думок. А в духовному сходженні – ви повинні віддатись на милість [Богу]. Ось і все, це дуже просто, три мантри дуже прості для дітей. Вони такі.

Сьогодні, біля підніжжя гори Шрі Ганеші, нам слід думати про пробудження татви Шрі Ганеші всередині нас. Для цього ми повинні медитувати. І повинні думати про це. І докласти певний час до цього. Насправді, якби Я була на вашому місці, то не змогла б спати зовсім. Я пішла б на морське узбережжя, сіла б там і медитувала увесь час!

Перед відкриттям Сахасрари Я не спала дві ночі, і була просто наодинці з собою, сама біля моря, абсолютно одна всю ніч, працювала над цим дві ночі. Але що робимо ми? Ми піклуємось про наш комфорт, думаємо про те, про інше. Це неправильно! Ви – тут! У вас такий шанс! Ми втомлюємось, бо занадто багато думаємо. [Але] ми знаємо, як позбавлятися цієї втоми, і того, і іншого.

Так що це дуже гарний шанс для вас, що ви приїхали сюди. Звичайно, це гарне місце, і таке інше. Але основною причиною, чому Я вас зібрала тут є те, що це може дати стрімкий поштовх і ви можете духовно піднятися дуже швидко. Інакше я не могла б, насправді, забезпечити такого роду вашого сходження так, як це можливо тут.

Багато і самих індійців до цього часу ще не бачили цього місця. Це таке прекрасне місце, і вони вражені, що в Індії у нас є такі прекрасні місця! І після приїзду сюди вони відчули красу, благодать, мудрість вибору цього місця. Це так приємно, так прекрасно. Але я сподіваюся, що побачу результат впливу цього всього на вас.

Тепер вам слід піти поїсти. В нас є дуже щедра людина, яка готує для вас. Будьте обережними! [Не переїдайте]. Не зіпсуйте своє здоров’я! Особливо ті, хто має піти з нами першими. Так що будьте обережними! Це дуже щедрі люди. Мій брат і той добродій, який готує для вас, – вони обоє змагаються у великодушності. Так що будьте обережними.

Зараз, лише іноземні Сахаджа йоги і невегетаріанці спочатку мають піти, а потім підуть вегетаріанці, а після цього в нас буде музична програма. Ось як все буде відбуватися.

Завтра вранці Я маю надію, що ви підете медитувати біля п’ятої години ранку. Потім ви зможете купатися у морі.