1987-08-08 Промова перед Пуджею Вішнумайї, частина 1, Нью-Йорк, США

Велике задоволення бачити, що так багато вас, американців, зібралися сьогодні, і завтра ви хочете провести Пуджу Вішнумайї. Я пам’ятаю дні, коли Мені доводилося виступати хіба що перед стільцями, але через стільки років такої важкої роботи, відвідавши цю країну стільки разів, у нас все ще дуже-дуже мало Сахаджа йогів у порівнянні з будь-якою іншою нацією.

У цій країні Шрі Крішни люди неминуче спрямовують свою увагу на гроші, адже Він – Інкарнація Вішну, а Його сила – це Лакшмі. Лакшмі – Богиня грошей, але це не ті гроші, що звуться «доларом». Це гроші в значенні повної, інтегрованої форми матеріального багатства. Сама по собі матерія має лише одну силу: вона може виражати нашу любов до інших. Тобто, коли ви хочете виразити свою любов по відношенню до іншої людини, ви робите гарний подарунок або щось таке, що буде цій людині корисним; або ж ви можете передавати вашу власність, ваші статки власним дітям. У дуже символічній манері, ви можете навіть подарувати маленький камінчик, якщо ви – дитя вашої матері, якщо він видається вам цікавим, і це порадує вашу матір. Але в усі часи в основі дарування матеріального людям полягає вираження вашої любові та емоцій – аби показати вашу турботу і виразити ваше серце. Тож, аби виразити наше серце через щось грубе, ми використовуємо матерію. Далі, коли ця матерія конвертується у щось таке, що є вже економічною активністю, де ви повинні оцінити її, тоді увага переходить з емоцій на матерію як на щось таке, що має більш поверхневу, аніж глибоку цінність, якою є любов.

Навіть у стародавні часи, коли люди мали багато грошей, вони прикрашали свої будинки, одягали красиве вбрання, аби запросити людей до себе додому – аби зробити їх щасливими, зробити їм приємно. Багатій робив щось на кшталт ярмарку, аби люди були щасливі. Поступово увага знову зміщалася з цього на щось таке, що є надзвичайно грубим, аби похизуватися. Але мета повністю втрачається, коли ви намагаєтеся хизуватися, інша людина ніколи не буде щасливою від цього. Навпаки – вона буде заздрити. Тож навіщо хизуватися, коли мета – зробити іншу людину щасливою. Та замість цього ви змушуєте її заздрити. Далі за цим йде другий крок, коли ви породжуєте антагоністичні почуття в іншої людини. Інша людина думає: «Чому в нього це є, а у мене немає?» Адже інша людина не може насолоджуватися тим, що є у вас.

Звідси витікають теорії за теоріями в наших політичних системах, в наших економічних системах; як це посилити і як це використати для чогось навіть більш грубого. І ця грубість зростає все більше, більше і більше. Як тільки ми дозволяємо матерії поводитися таким чином, ця матерія сідає нам на голову. Ми стаємо безсилими людьми. Сили набуває матерія, адже вона починає управляти нами повністю. Ми не можемо обходитися без того і без цього. А згодом ми стаємо рабами матерії повністю. Матерія настільки сильно тисне на нас, що ми повністю забуваємо, з якою метою ми народилися на цій Землі, і починаємо повзати, немов хробаки під тиском матерії. Що це таке? Це ніщо інше, як каміння, цегла, все це просто матерія. В чому така її важливість? Ніякої, окрім того, що тут в нас має бути семінар. Якщо ж семінару в нас не буде, і ви не збираєтеся робити нічого відчутного, аби створити гармонію та розуміння, в усьому цьому немає сенсу.

Це те, що треба усвідомити: матерія має власне призначення, і як Сахаджа йоги ми не дозволимо матерії управляти нами. Дуже важко ухвалити це рішення, адже з дитинства нас вчили: «Будь обережним! Не чіпай того, не чіпай цього!» Наче це якесь божество. «Не зіпсуй це!»

Тож уся увага занурюється в це грубе матеріальне існування. І людина починає рух від свого сходження до свого занепаду. З матерії ви стали воднем, з водню ви стали амінокислотами, з амінокислот ви стали живими організмами, з живих організмів ви стали людьми, а тепер вам треба стати Сахаджа йогами. Але увага починає рухатися вниз в напрямку до матерії, і ми набуваємо всіх якостей, що є у матерії, окрім єдиної [якості], якою ми здатні наділяти матерію – що вона може виражати нашу любов.

Ви стаєте статичними, ви стаєте незмінними; і коли ви починаєте використовувати матерію для нижчих цілей, аніж ця, тоді ви завдаєте болю. Та ж сама матерія починає перетворюватися на такі речі, як зброя. Спочатку їм потрібен був камінь, аби битися ним, а згодом – груди каміння. Далі пішли мечі, ще пізніше – вогнепальна зброя, а згодом – атомна енергія. Тож ця сама матерія пішла в еволюції в протилежному напрямку. Але матерія могла піти у вищому напрямку, якби ви побачили якість матерії дарувати радість.

Певний час ми це робили, ми створювали прекрасні різьблені вироби, чудові церкви та храми, чудові картини, прекрасні скульптури. Думаю, це завершилося в Америці, коли вони звели Статую Свободи. Після цього це набуло іншої форми. Якщо ви сьогодні подивитеся на жінок Америки, ви зрозумієте, що в них немає схожості з цією Статуєю Свободи. Тобто навіть щоби мати модель, треба буде запросити когось з іншого місця [країни], аби створити цю статую. Яка гідність, яка постава, яке материнське почуття вона випромінює, який захист вона дає своєю силою.

Всі стомлені – ось так. Всі вони цілком примхливі пані. Вони не хочуть брати ніякої відповідальності, і перекладають її на когось іншого. Перед вами стоїть символ такого великого захисту жінками чоловіків. Навпаки – той самий захист став сьогодні домінуванням над чоловіками.

Чоловіки замість того, аби стати чоловіками, стали тут просто капустою. Справи пішли в іншому напрямку. Мені дуже важко повірити, що ми також мали таких людей, як Авраам Лінкольн. Не думаю, що зараз ми можемо породити когось подібного. Де ці матері, що породили Авраама Лінкольна? Де ці великі жінки, які пожертвували всім задля своїх дітей, аби дати їм таку велич? Джордж Вашингтон боровся впродовж всього свого життя, маючи таку сильну дружину.

Але сьогодні жінки тут стали суцільними матеріалістками: вони думають, що вдягаючи ту чи іншу сукню, або ж відвідуючи перукаря, або ж роблячи смішні зачіски вони стають сильними! Я кажу про жінок сьогодні, оскільки сьогодні мова йде про Вішнумайю, а не для того, щоби вас образити. Адже в цьому велика відповідальність чоловіків. Давайте побачимо, побачимо суть, куди ми прямуємо. Все суспільство сьогодні зруйноване, якщо ви подивитеся. Ви почуваєтеся жахливо, коли дивитеся на те, що відбувається в цій країні. Діти стріляють будь в кого, маленькі діти стріляють. Якщо ви їдете по дорозі, у всіх паніка. Чому так сталося, що в цій країні, де ви створили таких героїв, зараз ви не можете створити жодного героя? Що тут пішло не так?

Я знаю, що вони наробили плутанини, ці чоловіки наробили справ з усією цією політикою і тим, що вони називають «чоловічими справами», с дозволу сказати. Але Вішнумайя – це сила жінки. Вона [Вішнумайя] – це сила жінки, і вони кажуть, що американські жінки дуже-дуже сильні. В чому ж полягає їхня сила? Сила в тому, з якою кількістю чоловіків ви розлучилися, та скільки у вас при собі грошей? Зі скількома чоловіками ви розлучилися, і скільки відсудили у них грошей – не в цьому, не в цьому полягає сила жінки. Треба розуміти, де ми втратили нашу силу. Сила жінки не полягає в тому, аби зробити з чоловіків рабів, аби вони з ранку до ночі догоджали вам, і кожна людина на вулиці задивлялася на вас – не в цьому сила жінки. Це може бути силою проститутки, але не жінки, що виступає символом свободи.

Сила жінки – немов сила Матері Землі. Подивіться, як багато Вона зробила для вас. Вона дала вам усю зелень, усю красу. Куди б Вона не пішла, Вона наповняє себе водою, і Вона дає вам таку радість і щастя, і витримує всі проблеми світу, незалежно від того, що ми Їй заподіяли, не дивлячись на те, що ми викачали з Неї все Її багатство і все, Вона все одно дає нам багатство. Ось чим ми є! Коли ми втратили нашу силу, наше суспільство занепало. Суспільство має підтримуватися жінками, не чоловіками. Треба розуміти, що жінка відіграє найважливішу роль. Жінка жодною мірою не менша за чоловіка, та якщо вона стає такою силою, тоді руйнація починає рухатися в іншому напрямку.

В Сахаджа Йозі нам треба виправити все те, що перевернуто з ніг на голову. Коли Я бачу картину Сахаджа Йоги, коли Я бачу, як ми всі будемо разом, де ми будемо насолоджуватися собою, Я хочу бачити Моїх жінок, Моїх дочок символом Любові, символом пожертви, символом розуміння. І згодом буде проявлений динамізм цієї пожертви, адже вони – потенційна енергія. Ви ті, хто дійсно є потенційною енергією, і ви маєте давати їм [чоловікам] енергію бути кінетичними. Ті, хто не можуть мати потенційної енергії, стали потенційними. В чому користь? У той час як ті, хто мають потенційну енергію, стали кінетичними. В чому користь? Це треба поміняти. Нам треба подумати про це, зрозумійте. Ми пішли неправильним шляхом, дійсно неправильним шляхом в деяких аспектах, і за ці помилки доведеться платити нашим дітям, а згодом й їхнім дітям, і вся нація буде змушена платити.

Спрямуйте вашу увагу на щось дуже благородне. Це є сила Вішнумайї, адже Вішнумайя – це Та, хто була сестрою Шрі Крішни. Вона прийшла як сестра Шрі Крішни. Звичайно, Вона – Діва. Вона народилася як сестра Шрі Крішни. Тож подивіться, історія дуже цікава. Якщо ви подивитеся на історію, ви зрозумієте, що Я намагаюся вам сказати. А історія була така.

Восьма Інкарнація – як вони називають Його – Сила; згідно Сахаджа Йоги, ми називаємо Його Королем Вішудгі чакри – Шрі Крішна мав народитися. Він народився у в’язниці. Його батьки були в ув’язненні. Тож в той самий час народилася Вішнумайя, у селищі Нанда Грам, де жив інший добродій на ім’я Нанда, а його дружину звали Яшода. В цій родині Вона прийняла народження. І Потім Вона була дуже-дуже могутньою дитиною. Коли народився Шрі Крішна, його батько виніс його з в’язниці. Завдяки силам Шрі Крішни, всі його кайдани, всі його ланцюги розірвалися, двері відчинилися, і він пробрався через річку Ямуну, і приніс дитину до Нанди, і віддав Її йому.

Нанда сказав: «В мене народилася дитина, приблизно в такий самий час, але вона – дівчинка». Тож подивіться на силу, яку в той час ця мала дитина дала Матері Яшоді.

Вони сказали: «Гаразд. Зроби ось що: візьми цю дитину з собою і підміни Шрі Крішну на неї».

Яка це жертва для жінки – віддати свою власну дитину, немовля на той момент, на вбивство цьому жахливому Кансі! Жодна матір не пішла б на це. Чи можете ви уявити матір, що віддала б на смерть своє дитя, щоби підмінити Шрі Крішну? Ми не можемо й уявити собі подібну матір, але в нас були такі матері в Індії, які йшли на великі жертви. Тож це було найбільшою жертвою, про яку могла тільки подумати жінка. Жінка могла піти на маленьку жертву, могла піти й на велику, але принести в жертву власну дитину – це було найбільшою жертвою. Жінка жертвує заради власних дітей досить багато. Вона працює задля них, вона днями й ночами піклується про них. Вона так багато робить для своїх дітей. Але відмовитися від власної дитини – це щось настільки екстраординарне, що Вона зробила. І коли він приніс дитя, це дитя було Силою, це була Аді Шакті у формі Діви, і Її заховали.

Тож коли цей Канса прийшов вранці, і почув, що народилася маленька дівчинка, він був здивований. Адже мав народитися син, як так вийшло, що народилася дівчинка?

«Як би там не було – Я знищу дитину» – сказав він. Він взяв цю дитину, і вже збирався вдарити її об землю, коли Вона вислизнула з його рук, злетіла в небо і стала блискавкою, аби звістити, що Той, кого мали знищити, все ще живий. Він [Канса] був шокований.

Тож що ми бачимо в цій історії – це характер Яшоди, що була такою жертовною, характер батька, що був таким жертовним, і характер суспільства, де було важливо понад усе зберегти Інкарнацію. І після того, як мали місце всі ці події, Шрі Крішна зростав в домі Нанди, де згодом він виразив себе як могутня особистість.

Але ця Вішнумайя тут, і Вона дуже активна в наші дні, надзвичайно активна. Вона Та, Хто всередині вас, Її присутність добре відчутна тут, на Лівій Вішудгі. Вона перебуває там. Вона не дозволяє вам відчувати провину.

«В чому ти винний?» Постійно Вона питає: «В чому ти винний? Чому ти нещасливий? Ви реалізовані душі, ви, Сахаджа йоги, позбавтеся цього почуття! Це погана справа, все це почуття провини – позбавтеся його! Ходімо! Тобі треба знайти шлях».

Так, руйнація навколо вас. Ви бачите руйнацію цієї великої країни, ви бачите так ясно, як це відбувається. Я відчуваю, що зараз з’являються два світи. Один – той, що руйнується, а інший – це той, що виходить з першого, немов лотос. Але за цим стоїть Сила Вішнумайї – Сила сестри Шрі Крішни.

Отже, як ви знаєте, ця Вішнумайя – жіноча Сила. Її не турбує ніщо мирське. Чи можете ви уявити Вішнумайю, що ганяється за всіма цими нісенітницями? І щоби захистити Своїх братів, і щоби дати силу всім тим братам, що Вона робила? Що Вона робила? Вона прийшла у своїй найчистішій формі Сестри. У всіх вас тут так багато Сахаджа йогів в якості ваших братів. З іншими людьми вам також слід поводитися як із братами. Цю чистоту треба помістити в жінок. Допоки в них немає цієї чистоти, вони не мають сил, вони безсилі. Тож ми підходимо до головної думки: де жінки чисті та цнотливі, там перебувають сили всіх Божеств. Тож для нас це така відповідальність бути цнотливими, і бути дуже чистими, і бути сестрами для наших братів, щоби їхні брати також були захищені від спокус цього світу; і щоби їхня увага також була на чомусь більш вищому і великому.

Я відчуваю, що це дуже, дуже великий день, аби приїхати до Америки та проводити Пуджу тут. Я розповім вам все про це, але давайте зрозуміємо, що ми – Сила, ми – Сила. Ми не сила, над якою можуть домінувати гроші, чи ж будь-що інше. Ми – Сила, бо ми – Сахаджа йогині, і тому що в нас є цей характер.

Тепер, для чоловіків важливо розуміти цінність жінок. Чоловіки в цій країні – гаразд, вони можуть виглядати як капуста, але при цьому вони можуть бути жахливими, абсолютно жахливими людьми, бо в них немає відчуття чистоти їхнього характеру. Якщо чоловік не в порядку, як ми можемо мати Чисту сестру? Якщо чоловік не вірить в цнотливість життя – та для багатьох чоловіків, тобто для більшості з них, нічого подібного непорочності не існує. Вони ніколи не вірять в щось подібне на стриманість – в сучасному житті. Це те, чого нам бракує, і коли в Сахаджа Йозі Я думаю про Своїх дітей, про Своїх синів, вони мають бути бездоганними в своїй чистоті. Вся присутність має сяяти доброчесністю. Дивлячись на них, люди мають казати: «Ось іде сама невинність. Подивіться, як поєднуються невинність та стриманість!»

Ось це щодо чоловіків: невинність. Непотрібно бути занадто хитрим. Ніхто не може ввести вас в оману. Невинна людина лиш одним махом може знищити сотню безглуздих людей. Тож чоловікам важливо розуміти цінність невинності.

Вона була сестрою Крішни, гаразд. Тепер подивіться на Шрі Крішну як на дитину – який Він був невинний, і який могутній! Він хотів їсти масло. Чому Він хотів їсти масло – тому що все масло було зроблено в Гокулі, в тому місці, і надсилалося до Матхура, де правив цей жахливий король Канса. І всі його військові ставали дуже сильними, поїдаючи масло. Отже Він не хотів, аби вони їли масло, тож він зібрав таку собі групку дітлахів і почав гру, коли вони залазили один одному на плечі. А масло зберігалося в казанці, що звисав з даху, тож вони приходили і з’їдали все. В своєму ранньому дитинстві він розпочав цю невинну гру, і всі діти забиралися вгору і їли масло. А коли не залишалося масла, що їм [селянам] було нести до Матхура? Це було зроблено, і ось одного разу Його спіймала мати на гарячому.

Вона спитала Його «Ти їв тут масло?» А масло було усюди навкруги.

Він сказав: «Як? Як Я міг їсти масло? Подивись, чи можу Я дістатися туди своєю рукою? Подивись-но, як Я міг…?»

«То ти взяв палицю і розбив глека?»

«Ні, ні – Я не робив цього».

«Тоді що це все таке?»

«Розумієш, це мої друзі з’їли масло. А Я поклав собі масло до рота, аби ти била Мене».

Він так невинно говорив, немов звичайна дитина, ось ця проста дитина.

Тож Мати сказала: «Гаразд. Дай-но Я зазирну тобі до рота».

Він відкрив рота і Вона побачила увесь, побачила весь Всесвіт, цілий Всесвіт обертався в Його роті. І Вона це побачила.

І Вона сказала: «О, Господь, пробач Мене! Я забула! Я дійсно забула, що Ти – Господь! А Я піддаю Тебе сумнівам». Вона просто припала до Його стоп. «У тому, що Ти робиш, має бути якась гра». В простій, невинній манері Він сказав своїй Матері, як сказала б дитина.

Тож Невинність Дитини та Невинність Діви, або ж можна сказати Цнотливість Діви та Невинність Дитини породили, породили існування Америки. З цього була створена ця країна. Тож уявіть, що зараз має ця велика країна, всюди ви бачите красу, тобто куди б ви не попрямували, ви бачите таку зелень. Я була в Лос-Анджелесі, це пустеля, проте і там можна дістати води та перетворити його на прекрасне місце. У вас є все, про що може просити людина, та чогось бракує: немає розуміння, навіщо це було дано нам, чому це було дано нам. Як Я вам сказала, це було створено з невинності та цноти. І якщо ми не можемо думати про цю невинність і цнотливість, тоді ми ніколи не зможемо розвинутися і стати чутливими, зрілими Сахаджа йогами.

Немає ніякої шкоди, коли хтось говорить вам: «Бачите, це те, чим ми є». Власне, це те, чим ми є, і ось так фундаментально нам треба вирости і зрозуміти особистість, що зветься американцем. Та ми бачимо, що створюються всі інструменти для руйнування. Як маленькі діти, Я маю на увазі, діти і діти. Ви побачите, що маленькі діти б’ються один з одним. Гаразд. В бійках немає нічого страшного. Та більш того, вони вбивають своїх батьків. Вони вбивають своїх бабусь та дідусів. Що відбувається? Як таке може відбуватися? Де ми втратили невинність? Що пішло не так? Де ми помилилися? Нам просто потрібно розвернутися.

Якщо ви дійсно відчуваєте себе американцями, ви маєте врятувати цю країну. Вона знаходиться в страшній небезпеці повного знищення. Ви не усвідомлюєте, з чим ви маєте справу. Мова не про СНІД. Хоча Я так стурбована щодо нього, і це не землетрус, що загрожує їм. Мова йде про повну втрату вашої сутності та перетворення на матерію. Коли у вас є роботи, ви стаєте такими самими, і ви знищуєте себе в такий спосіб. Це дуже-дуже серйозна проблема, яку ви ще не бачите своїми очима, ви її не бачите. Вам дійсно треба молитися: «Боже, будь ласка, врятуй цю країну». Вам дійсно не слід просити ні про що інше, тільки про порятунок цієї країни, – невід’ємну частину Вірати, а Вірата управляється через Вішудгі.

Для Мене це така проблема. Все так перевернуто догори ногами. Мені треба починати з Америки, і куди Я попрямувала? Я почала з Америки. Як Я Вам вже казала, коли Я сюди приїхала, Я говорила до порожніх стільців, і так багато ще залишаються стільцями. Все тонке пішло з мозку. Яке б нововведення не було зроблено, воно робить їх примітивними. І за деякий час, вони стають наче каміння. Вони нічого не відчувають, вони нічого не чують, вони нічого не розуміють. Вони більше не будуть зростати. То що ж тоді Мені робити? Цей Всесвіт, що був створений як робота Вірати, необхідно буде змінити на деякий інший стиль Всесвіту, що є дуже великою зміною.

Для всіх Сахаджа йогів необхідно зрозуміти важливість їхнього існування як Сахаджа йогів. Вони, перш за все, Сахаджа йоги, а вже потім американці. Але якщо вони спершу американці, тоді їм треба це пропрацювати. Це не щось таке, що є ніби між іншим – розумієте, «гаразд, це хороший семінар, ходімо на семінар, гаразд» – далі повертаємося додому – і знову все те саме. Вам дійсно потрібно медитувати, працювати дуже наполегливо. Ви є ті люди, які змінюватимуть цю країну, і, зрештою, цілий світ. Ви ті, кому належить це зрозуміти. Не Мені. Вам потрібно це бачити і розуміти, що ваша позиція дуже важлива. В Сахаджа Йозі в американців дуже велика позиція. Пам’ятаєте, як на початку ми сплачували все за цих американців, щоби вони прихали до Індії. До них ставилися з такою щедрістю.

І всі питали: «Мати, чому Ви оплачуєте їхні витрати? Чому Ви сплачуєте за їхнє харчування? Чому Ви бажаєте такого ставлення до них? Що такого великого в американцях? Вони знову розвинуть его».

Я сказала: «Ви не знаєте».

Звичайно, всі вони зараз загубилися. Я більше ніде їх не бачу, і тим не менше, Моє бажання, Моє занепокоєння, Моя турбота спрацювала. Я дуже щаслива, що ви всі тут. Я змогла приїхати сюди на Пуджу Вішнумайї. Сподіваюся, це щось таке, що нам слід пропрацювати. Не знаю, наскільки далеко ми просунулися зараз. На більш тонкому рівні думаю Ганеша Пуджа значно допомогла, і Я можу дуже ясно бачити два світи, що повстають. Один – живий, пульсуючий, сповнений вібрацій, що перетворюється на лотос; а другий – перетворюється на хробака, на бруд, на болото. Я бачу це так ясно, з моменту Ганеша Пуджі. Тепер, з цієї Вішну Пуджі, давайте побачимо, чи стаємо ми тими динамічними, люблячими, ласкавими, співчутливими Сахаджа йогами з чистими відносинами між нами, щоби люди бачили вас як щось дуже велике, немов сяйво, вони мають побачити, як ви сяєте на небосхилі, і потім вони мають прийти до Сахаджа Йоги і піднятися до очікувань Шрі Крішни.

Хай Бог благословить вас!

1987-08-08 Промова перед Пуджею Вішнумайї, частина 2, Нью-Йорк, США

Шрі Матаджі: Гаразд, чи є у вас якісь питання?

Питання йогині: У мене є питання. Те, з чим я зустрічалася в своєму житті, коли я і той хлопець, якому я розповіла про Сахаджа Йогу, і ми прийшли разом. Він дуже налякався після першого заняття і став сильно проти Сахаджа Йоги. 

Шрі Матаджі: Мене?

Йогиня: Так, він казав що Ви погана. І я, в мене постійно були чудові результати з іншою жінкою, яка практикувала. А він навпаки, дуже сильно проти цього, і ми були вплутані й багато займалися викликанням [духів] і спіритизмом, знаєте, люди, що викликають духів. І мені здається, що він все ще втягнутий в це певним чином. Мені здається, це те, що стримує його. Щось тримає його, і я не знаю, чи це моя справа допомогти йому, або ж просто бути Світлом або… Я не знаю, що робити.

Шрі Матаджі: Якщо відверто, жоден американець нічого не боїться. Весь світ боїться їх. В них неправильна ідея. Дуже дивно, коли люди, які всім дають відчуття небезпеки, завжди кажуть щось на кшталт ”Я в небезпеці”. Дуже дивно. Вони просто так кажуть. Я не зустрічала жодного американця, хто почувається в небезпеці. Навпаки, вони дуже агресивні люди – дуже, дуже агресивні без будь-яких причин. 

Я наведу вам приклад. Одного дня ми пішли до одного юриста, і ми чекали, коли спуститься ліфт. І коли ліфт прийшов, в ньому був такий дебелий високий чоловік, принаймні шість футів і сім дюймів, він був здоровань. А ми стояли і чекали на ліфт, і ми не знали, що всередині хтось буде.  

Як тільки двері ліфту відчинилися, він спитав: «Хто ви такі, що стоїте тут, наче купа злодіїв?» 

Можете уявити собі? Ми були вражені. Для цього не було жодних підстав. В нього була можливість щось нам сказати, і він просто сказав ось таке. 

«Тож будь-ласка», – сказали ми. – «Все гаразд». Що ми могли зробити? 

В них є такий страх. Росіяни та американці. Вони однакові, Я б сказала. Нехай б’ються один з одним. Проте сказати, що американець чогось боїться, це найбільший жарт. Вони не перелякані. Навпаки, вони завжди потрапляють в проблемні ситуації, через те, що починають займатися небезпечними речами. Всі лжегуру беруть з вас гроші. Гаразд. Також вони кажуть, як нещодавно хтось Мені розповів, що вона віддала стільки грошей одному добродію. Він завів її до кімнати, де вони були самі удвох. І вона не злякалася! Тобто індійська жінка злякалася б, якби чоловік завів її до кімнати, де нікого немає. 

А вона сказала: «Ні, ні, ні. Краще роби, що тобі хочеться». Вона не злякалася. Вона зайшла до кімнати.

Він сказав: «Тепер знімай з себе одяг». І вона роздяглася. Їй не страшно. 

Він сказав: «Тепер сядь сюди і стрибай. Стрибай, стрибай, стрибай!» Вона почала стрибати. Не боячись, що вона зламає собі кістки, руки, ноги чи будь-що інше. Просто почала стрибати.

«А! Я почуваю себе добре, чудово себе почуваю».

Чого вони бояться? Вони не бояться робити дурниці, робити нісенітниці, але зробити щось путяще – вони бояться. Це по суті неправильно. Знаєте, в Брайтоні в нас був нудистський – як ви це називаєте – нудистський басейн. В таку прохолодну пору. Я не знаю, чому в такій холодній країні люди прагнуть роздягатися. Це щось, чого Я досі не можу зрозуміти. Тобто, в Індії ми спимо одягнуті вночі. Навіщо роздягатися – Я не можу зрозуміти. 

Гаразд. Тож вони почали з одного басейну – це було досить зухвало, знаєте. Всі телеканали, усе зосередилося на цьому, всі дивилися, як жінки з чоловіками стали оголеними. Що в цьому великого? Будь-хто може стати оголеним. І там була одна літня жінка Мого віку, вона заходила у воду. Було дуже холодно, знаєте. Я здивувалася. «Ця жінка застудиться і отримає запалення легенів».

В неї спитали: «Як ви почуваєтеся?»

«О, мені дуже жарко».

Цій дурній жінці було жарко, розумієте. Ось що це таке. «А що не так?» Немає ніякого страху перед тим, аби робити нісенітниці. А ви думаєте, як усі ці гуру мали такий успіх, з усіма їхніми трюками, де люди ставали божевільними, ставали просто хворими на голову; вони втратили свої гроші, продавали своїх дітей. Як? Сахаджа Йоги вони бояться. Чому? Бачите, в чому суть? Бачите? Саме таким є характер. Такі люди не можуть практикувати Сахаджа Йогу. Нам треба мати людей сильних, з характером, з гідністю. Ми не можемо мати таких людей, які наслідують подібні речі.

Як от нещодавно до Мене прийшов один хлопець і почав ставити найрізноманітніші дурні питання, і він спитав: «Як щодо левітації?»

Я сказала: «Гаразд. Але припустимо, що раптом ви впадете. Що ви будете робити?»

Він хоче літати в повітрі.Припустимо, та у нього немає ні крил, ні парашута. Як він спуститься? Навіть діти розуміють цей жарт. Ось що це таке. Вони не бояться бути клоунами. Але бути поміркованими, збалансованими та гідними вони бояться.     

Ми тут не для того, аби ставити питання про вибори, чи не так? Сахаджа Йога складна – для дурних людей звичайно, для людей, які хочуть руйнувати своє життя. Вона – для людей, які хочуть розвиватися, хто хоче стати більш співчутливими, ніжними та скромними – що є надзвичайно важко. Тут існує тренд, що, якщо ви скромний – будь-хто буде вас топтати, вам кінець, вас вб’ють. Чи не так? Вам треба бути агресивними. 

Якщо ми бачимо, що одна агресивна людина боїться іншої агресивної людини, тоді нам треба змінити значення слова ”агресивний”. Я би не говорила навіть тільки про американців – навіть англійці. В англійській мові вони кажуть: «Я боюся». Чого ви боїтеся? Всі бояться англійця. Якщо він приходить у ваш дім, будьте обережні. Він створить проблему між чоловіком та жінкою.  

Чого боятися? Боятись того, що є Божественним, що несе блаженство, що надає вам таку перевагу? Сахаджа Йога – це ніщо інше, як Благословення, Благословення, Благословення. Не треба нічим жертвувати, ні від чого не треба відмовлятися, нічого не треба розпродавати. Навіть зовсім дрібні речі, як-то незначні дитячі проблеми, все розглядається. Хтось, хто піклується про вас, Хтось, хто керує процесами, Хтось, хто робить вас сильним, впевненим та захищеними. Чого боятися? Але мізки перевернуті догори дригом. Вони не бояться тигра, але бояться корови. Що можна сказати такій людині? 

Скажімо: «Чого ти боїшся?»

«Корови»

«А чого ти не боїшся?»

«Тигра».

«Гаразд. Все гаразд – вибачте. Я піду до іншого місця», – ось що ви маєте сказати.

Тобто це те, що є, – люди перевернули все з ніг на голову. Їхня система цінностей перевернута з ніг на голову. Приклад, який Я вам наведу, дуже простий приклад: цей містер Харт програв вибори, тому що казали, що він був у стосунках з якоюсь жінкою на стороні. Це така звична справа в цій країні. Що він мав втратити? Тобто якби він зробив щось інше, тобто якби він крав бюджетні кошти або ж обманув їх, це нічого страшного. Але він зробив те, що роблять всі! А завтра вони скажуть: «Чому ти з’їв сосиску? Ось через це ти і програв». Це абсурд. В них усе з ніг на голову. Мізки перевернуті. Розумієте, в чому логіка?

Тож тим, хто каже, що вони бояться, ви кажіть: «Ви праві. Йдіть і бийтеся головою об щось. Для вас так буде краще». Всі ці історії, що Я розповідаю, вони принижують. Немає, чого боятися пахощів квітки – ось так. 

В нас є один гуру, який терпіти не може жодних квітів. Жодних ароматів. Але якщо принести води з канави, він дуже щасливий. І що ми скажемо про це? Тобто ми тут не для того, аби задовольняти таких людей чи не так? Ви знаєте, що є такі гуру. Він не може винести… Скільки в нього ролс-ройсів? Тридцять три ролс-ройси. І вони приносять йому воду з канави замість квітів. І це робили багато американців, тисячі, тисячі й тисячі. Уявіть, купити тридцять три ролс-ройси на гроші американців. Що ви їм скажете? Але вони бояться прийти в Сахаджа Йогу. Бачите? Це самообман. 

Нічого не приховується в Сахаджа Йозі. Ми маємо казати те, що треба казати. Треба мати справу з тим, що маємо. Не треба мати щодо цього жодних умовностей. Не треба мати жодного его щодо цього. Спробуйте зрозуміти, нам треба усвідомити наступне: ми маємо бути самими собою. Ми маємо рости. Що би не було в нас неправильного, [воно] має піти. Але це можливо тільки тоді, коли ви пізнали власне «Я». Наприклад, якщо щось не так з Моїм сарі, Я можу це побачити тільки, якщо у Мене є очі, а інакше хтось скаже: «Ви носите брудне сарі» − Я можу розсердитися. Якщо Я ототожнюю Себе із сарі, Я можу сердитися. Але якщо Я бачу: «О Боже! Краще Мені його почистити».

Тож аби відкрити їм очі, виходить замкнене коло, адже відкрити їм очі дуже складно, неможливо, бо вони бояться. Вони бояться світла і радіють темряві. Тож ви не можете їм догодити. Також знайте, що якщо взяти всіх американців і всіх західних людей разом, то, скажімо, в Індії та інших країнах буде більше людей, які стануть реалізованими душами. Богові неважливо, звідки вони прийдуть. Якщо вони хочуть приймати таких жахливих гуру, хай вони в них будуть, і хай вони прямують за ними. Як вони кажуть: «Розбіжися і стрибай у пекло».

Це ставлення Божественного, дійсно, кажу вам. Але не Моє, бо Я є Мати, тож Я маю знаходити компроміс між безглуздими людьми та Божественністю, що є ніщо інше як здоровий глузд. Таким чином це − звичайний здоровий глузд. Тож що Я мушу робити, – це так: «Гаразд, неважливо – давайте спробуємо, давайте. В них все вийде, вони будуть в порядку, вони створені Богом, і тому їх люблять» Але не через те, що ви шукаєте якогось обрання. Вам треба це усвідомити. Ми не єдині люди, що живуть [на цій планеті]. Ми не якісь ”найвищі” люди. Давайте подивимось, куди ми прийшли. Загалом, Я би не хотіла нікого осуджувати, адже вони всі Мої діти, але Я би хотіла, щоби ви подивилися, де ми знаходимося. Ми маємо зрозуміти, що ми руйнуємося, наші діти руйнуються, наше суспільство руйнується, все руйнується. Де ми знаходимося? Навіщо називати себе великими?

Тепер щодо СНІДу – ви будете здивовані, зараз іде війна проти СНІДу – і що це за війна? Розумієте, колись ці туристи приносили свої речі й свої спальні мішки, і все інше, і продавали їх на кордоні Непалу. Моя донька живе там. Як тільки до них дійшли новини про СНІД, вони не те що не стали це купувати, вони викинули все, що у них було в домі та спалили це. Ось така ситуація. Ніхто в ті дні не хотів цілувати американців, чесно кажучи. Мене застерегли. Ось чим ви є. Ось куди ми прямуємо. Давайте подивимось, куди ми прямуємо, стосовно [цього]. Та ми все ще думаємо, що ми великі. То хто ж вам тоді допоможе? Зараз ви просто тримаєтеся чогось. Будь-якого моменту ви можете впасти. Припустимо, що є така ситуація, тож спробуйте зрозуміти, що ви в складній ситуації. Я хочу знову попередити вас, просто як Вішнумайя: будьте – і не тільки це вам треба розуміти, – проте будьте одержимі розумінням того, що нам треба рятувати інших.

Якщо вони бояться, скажіть їм: «Чого ж ти боїшся, дурню? Ходімо». Вони такі, кажу вам. 

«Але я боюся…»

Далі можете дуже тонко спитати: «О, мені шкода, що ви боїтеся. Чого ви боїтеся?»

Гаразд? Ось так це працюватиме. Інакше це не спрацює. Я пробувала всі трюки. Нічого не працює, допоки ви не скажете їм: «Краще приєднайтеся до Сахаджа Йоги, інакше завтра ви будете зруйновані. У вас буде рак, СНІД, ви отримаєте це. Це те, що вони розуміють, і це те, що гуру роблять з ними. «Якщо не стрибатимеш, я тебе викину з кімнати». Тож вони починають стрибати. Це факт. Допоки вони не зламають своїх кісток, вони стрибатимуть. 

Тож вам належить знати, що ви – Сахаджа йоги, і що ви будуєте нову спільноту людей, які здатні рятувати інших. Для цього вам треба знати, як далеко зайшли люди, як вам треба їх витягнути, як вам треба це пропрацювати. Будь-якого виду компроміс, будь-яке пояснення, дискусія – пробуйте все, адже зрештою, Я не хочу, аби вони були зруйновані. Та не думайте, що в тому, що вони кажуть, є якийсь сенс. Вам треба мати більш високе розуміння, ніж у них, бо ви знаєте, що вони блокуються на рівні Агії, і вони перелякані. Гаразд?

Дехто з них каже – Я це чула – що: «Припустимо, ми трансформуємося, але тоді ми не зможемо насолоджуватися життям, повсякденним життям». Чим ви насолоджуєтеся? Ідучи по дорозі, коли Я приїхала до Лос-Анджелесу, вони сказали Мені: «Мати, Ви знаєте, трапилися серйозні речі». 

Я спитала: «Які серйозні речі трапилися?»

«На цій дорозі минулого тижня вбили трьох людей».

Я спитала: «Як?»

«Їх просто застрелили»

«Що в нас такого великого?» – вам слід запитати. «Чи не боїтеся ви, що це станеться з вами, з вашими дітьми? Їх вб’ють. Хто завгодно може вас вбити. Що ви з цим робите?» Говоріть так, наче ви розумієте проблему. Ви виражаєте вашу стурбованість, вашу сердечну стурбованість. Безперечно вони зрозуміють.

Адже вони сказали Мені: «В Сахаджа Йозі дуже погано те, що ми трансформуємося, але потім ми не зможемо насолоджуватися». Тож це те, чим ви насолоджуєтеся на вулицях – продовжуйте. Насолоджуйтеся страхом і переляком з цього всього. Ви не можете залишити дітей гратися біля дому. Це те, чим ви насолоджуєтеся? Вони насолоджуються. Якщо вони дурні, вони скажуть: «Це наше фундаментальне право бути дурними». Але у вас також є фундаментальне право насолоджуватися радістю, досягнути радості. Ви досягнули радості? Це ваше фундаментальне право: бути Духом. Ви стали Духом? Це фундаментальне право – що це за таке фундаментальне право бути дурним? І вони кажуть це відкрито, безсоромно, без жодної самоповаги. У них немає самоповаги, тож спершу їм слід навчитися поважати себе. Для цього їм треба зрозуміти, що вони – людські створіння у втіленні еволюції. І зараз їм не потрібно ставати хробаками.

Все це ви можете їм казати так, як Я вам це говорю, всі ви, і кажіть їм: «Ось, що ми маємо. Що відбувається? Що ми з цим робимо?» Гаразд? Навіть, якщо вони після цього продовжують казати своє, нехай. Не витрачайте своєї енергії. Ми маємо пропрацювати це разом. Пробуйте будь-які можливі трюки – вам дозволено. Та в Сахаджа Йозі немає потреби брехати, завдавати комусь шкоди, мучити когось. Немає потреби взагалі. Краще доведіть до їхнього розуміння, до їхнього бачення, що станеться з країною. Це ваша робота як Сахаджа йогів. 

Я не хочу від вас нічого, як ви знаєте. Та ви маєте розуміти, що Мати дала нам Реалізацію, ми стали Сахаджа йогами – для чого? Ми стали Сахаджа йогами, аби бути світлом, аби показати їм Світло, аби показати їм темряву, показати їм, яким чином вони впадуть і будуть знищені. Це є наша робота. Гаразд?

Хай Бог благословить вас! 

Ще якісь питання?

Питання від йога:

Я хотів поцікавитися, що Ви скажете щодо того, що ми можемо зробити, аби утворити школу для наших дітей тут, в Америці. У багатьох з нас є малі діти…

Шрі Матаджі: Це було Моєю первинною проблемою тут. Я знаю, що це жахливо, Я знаю! Розумієте, для вас буде дуже складно відправляти своїх дітей до цих шкіл, бо атмосфера в них настільки погана. Поки що Я відчуваю, що вам треба розвивати своїх дітей таким чином, аби вони були сильними, впевненими у собі, і також перед ними хороший приклад таких людей, як ви – це для початку. І ви також знайдете тут багато індійських сімей, та що Я помітила, що діти принаймні в 60 % індійських родин не навчаються поганим речам, зазвичай. Це мій власний досвід. Причина полягає в тому, що в індійських родинах дорослі постійно спілкуються зі своїми дітьми, проводять прекрасні сімейні зустрічі разом, виходять з ними гуляти на вулицю, говорять з ними про хороші речі, про те, що треба ділитися, адже люди з Індії, що знаходяться тут, мають такий тип досвіду, що намагаються вчити своїх дітей так само. А так звані «просунуті» родини тут можуть бути занурені занадто в нісенітниці. Бо коли мова заходить про ”просунутість”, вони не знають, як пов’язати це з усім іншим. А ті, хто не такі, хто додержуються свого стилю життя, все ще притримуються своїх власних ідей та поведінки, своїх власних принципів, – вони поглинені турботою про дітей, і вони думають: «Це люди іншої категорії, це не наш стиль, вони інші». Вони не змінюються, Я бачила багато таких сімей.

Так само вам треба в першу чергу приділяти багато уваги своїм дітям, говорити з ними, виховувати їх таким чином аби вони мали інакшу систему цінностей. Тобто Я можу сказати про Своїх власних дочок та онуків, куди би в світі ви їх не помістили, вони ніколи не стануть такими, як інші, тому що вони мають своє коріння. Тож вам слід намагатися зробити їхнє [дітей] коріння дуже міцним у великих принципах. Тоді вони не матимуть таких труднощів. 

Як сьогодні Я мала розмову…люди, що…бачите…як Я сказала, індійське суспільство вибудувало себе в традиційних… протягом віків воно будувалося на традиціях і зразках. Тож воно пройшло через помилки, спроби та невдачі, і таке інше. Та, дійсно, воно досягло певних хороших позицій. Щодо дітей в Індії, ми ніколи не кажемо їм: «Не чіпай цього! Не бери того! Не відкривай це!» Ніколи. І ми також не дозволяємо їм поводитися наче бик у порцеляновій крамниці. 

Припустимо, зараз Я хочу дієтичну Колу. Добре. Тож Я кажу дитині: «Гаразд, іди і візьми пляшку дієтичної Коли. Тепер принеси цю пляшку. Повільно, адже вона холодна, так прекрасно, треба її використовувати дуже обережно. Тепер тримай її тут. Тепер відкрий пляшку. Помісти її сюди. Тепер вона тут, і ти можеш дати її другу або кому-небудь».

Тож дитина несе її дуже обережно. Та припустимо вона впала, неважливо! Вона принесе ще одну. Тож дитина розвиває вправність користування нею, повагу до цього, а не якийсь страх перед цим. Теж саме з приготуванням їжі. Сьогодні була велика скарга щодо того, як люди тут готують. І під час дискусії Я дійшла висновку, що так готує мати. Тож те, що каже мати, це добре, вона… дитина не сидить в кімнаті перед телевізором, якщо мати готує, в індійських домах. Дитина сидить в кімнаті перед телевізором? Ні, вона перебуває з мамою. 

Мати каже: «Гаразд, зараз зробимо ось що: наріжемо овочей. Я ріжу. А тепер давай ти це зроби. Тепер все, що залишилося і що не буде використовуватися для готування, помістимо ось сюди. А це має піти в смітник».

Індійська кухня постійно чиста, бездоганно, щохвилини. Кожна кімната бездоганна. Будинок. Зовні, що ми можемо зробити? Це нісенітниця уряду, менеджменту. Я маю на увазі, люди тут думають, що вони дуже чисті; Я думаю, це не так, чистий тільки уряд. Речі висять то тут, то там. Якщо піти до індійського будинку, навіть до найбіднішого, все виглядає бездоганно і чисто. Тому що дітям кажуть підтримувати чистоту. Припустимо, у дитини в руці папірець. Вона не кине його будь-де. Вона його візьме, віднесе до… Як? Бо мати скаже: «Гаразд, цей папірець тут. Куди його треба помістити?»

Увесь час мати з дитиною, або батько. Весь час. Де б це не було. Це не так, що дітям не можна кудись піти. Тут самий початок є неправильним. Коли народжується мала дитина, ви кладете її в одну кімнату, а батьки сплять в іншій кімнаті. Це найгірше, що можна зробити з маленькою дитиною. Так дитина почуватиметься незахищеною, нещасливою, ненормальною. На підсвідомому рівні, в дитини будуть дуже дивні почуття.   

Після одруження, після народження дітей батьки мають прийняти батьківство. Вони все ще у весільних вбраннях, або ж чоловіки думають, що вони все ще романтичні герої, що кружляють навколо. Ви тепер батьки! Інакше не народжуйте дітей. Якщо ви народжуєте дітей – будьте батьками. Це не означає, що ви маєте стати абсолютно нудним типом людей. Але підтримуйте інтерес до своїх дітей: завжди беріть їх з собою; говоріть з ними; розповідайте, як треба поводитися. Я маю на увазі, що Я розцінюю поведінку тутешніх дітей як ненормально смішну. Виною цьому виховання. І дітям дається вся свобода. Тож килим стає більш важливим, аніж діти. Двері, стіни стають більш важливими, аніж діти. І що ж відбувається далі, Я бачила, що, коли діти виростають, вони приходять до чужого будинку і починають користуватися всім наче це їхня власність. В їхньому будинку вони дуже зручно влаштувалися. І також в усьому ви маєте обмеження для дітей, що інколи шокує.    

Я наведу вам приклад власної онуки, вона сказала Мені: «Наані, я запросила дівчат на святкування мого дня народження. І знаєш, це [святкування] їм дуже сподобалося». І вона спитала Мене: «Можна мені мати це колись ще?» Я була здивована. Все це зробила для них матуся, і вона мала так багато в душі, вона насолоджувалася, вони їли. Тож вони прийшли і спитали: «Можна мені мати це колись ще?» Вони не прошаки, вони діти. Вони мають керувати всіма своїми бажаннями. Вони мають просити. Але далі ви купуєте якісь іграшки, даєте їх дитині. Дитина не знає батьків. Іграшки, все переповнено іграшками. І через деякий час ви заходите до гаражу, а там немає місця. Всі іграшки зберігаються там, розумієте. 

Отож вся система виховання неправильна. Ви маєте брати вашу дитину із собою. Ви маєте виводити її на вулицю. Ви маєте все їй показувати. Хто окрім вас буде їх навчати? Скажімо, Я бачу мати, людину, яка захистила магістерську роботу з ботаніки, а дитина не знає, що таке листя і що таке квітка. Включайте їх у своє життя. Коли йдете на роботу, розповідайте, що трапилось: «Знаєш, сьогодні на роботі сталося ось що…». Вони як щось окреме від вас. Як вони можуть зростати? В цей час вони залежать від вас і від вашого всебічного плекання. Постійно. І в цьому ви маєте навчити їх, як розділяти речі. Проте Я думаю, що з дітьми проводиться дуже мало часу – його має бути набагато, набагато більше. Це має бути безперервно. Тобто навіть Мої дівчата – одній вже сорок років, навіть зараз вона приходить до Мене і спить в ранковий час. Вона має обіймати Мене, спати зі Мною, а коли Я йду, вона плаче немов мала дитина, що ж поробиш? Так само в Мене було з Моєю Матір’ю. Та Я все знала про Мою матір, і Я знала так багато речей, які їй подобаються та які їй не подобаються, і чого не варто робити. Тож приходить така прив’язаність до матері, і до батька. Ви не хочете втратити цю любов.

Одного разу моя донька спитала Мене, вона тоді була в коледжі: «Я хочу носити блузки без рукавів».

Я сказала: «Гаразд. Без проблем».

Вона спитала: «А чому ти не носиш?»

Я сказала: «Я соромлюся. Я соромлюся показувати Свої руки».

Тоді вона одразу ж сказала: «Тоді це не критерій – адже я спитала Тебе, Тобі варто було б сказати мені «так»? Ні, це не добре». Вона сама, сама себе виправила.

Тож спершу − повна інтеграція дітей з вами. Тепер фільми – в них є фільми для дітей, фільми для підлітків, і ще не знаю для чого. Ні, всі фільми мають бути для всіх. Але якщо вам треба показати брудні речі, тоді це треба показувати після дванадцятої ночі. Навіщо дивитися брудні речі? Чому ви маєте дивитися те, що не можуть дивитися ваші діти? Це щось не дуже зріле, якщо ви хочете дивитися щось, чого не можна дивитися вашим дітям. 

Тож починається все зміщення, скажімо, мати дивиться якесь видатне кіно про Бога, про велику Інкарнацію, про філософію. Діти також сидять поруч. І вони починають питати: «Що таке Колективна Свідомість?» у дуже ранньому віці. “Що таке Чайтанья? Що таке Омкара?” Вся увага йде на щось інше. Інакше ви показуєте їм ці речі для дітей, де сьогодні одна лялька, а завтра інша. «Мамо, хочу цю ляльку!» Принесіть їм ляльку, і на цьому закінчено. Прекрасно.

Відволікайте їхню увагу від усіх цих речей. Подивіться, всі ці медіа обробляють ваших дітей з ранку до ночі. Тепер у них в Америці навіть є лялька, в якої є день народження. А далі вам треба долучитися до клубу, і за членство в цьому клубі треба платити так багато, так багато доларів. Далі ви отримуєте членство, і вони починають вам писати, «Яке в дитини ім’я, коли її хрестили і т.д.». Вони граються з вашими дітьми. І ви щасливі, допоки діти вас не турбують, а коли вони вас турбують, але в Англії – не знаю, що вони роблять в Америці – вони вбивають своїх дітей. Потім їх вбивають [власні] діти. Все перевернуто догори дригом. В Індії таке може траплятися, якщо вони стають ”розвинутими” та ”прогресивними”. 

Тож ми – інші люди, ми вийшли з цього. Давайте почнемо по-іншому. Давайте не ототожнювати себе з цією нісенітницею. Давайте будемо чимось екстраординарним. Давайте зробимо наших дітей дещо іншими. Це те, що треба дати вашим дітям, не гроші, багатство, іграшки. Ні! Особистість. Коріння. Ви їхнє коріння. Якщо ви такі нестійкі, як ви думаєте, ваші діти будуть в порядку? Ви маєте їх плекати. Гаразд?

Тож перш за все, освіта дитини починається з батька, матері та родини – і поваги до старших. Припустимо, ваш батько вдома, ваша мати вдома, і якщо ви почнете погано ставитися до своїх батьків, вони [діти], природньо, почнуть погано ставитися до вас.

Є одна дуже цікава історія. Була одна літня жінка, і в неї був тесть, який був дуже старим, і син носив йому бульйон в мисці зі звичайної глини. І вона до нього ставилася як до собаки, невістка. Одного дня миска розбилася, цей хлопець впав, і миска розбилася, і він почав плакати. Тож мати подумала, що якщо він так плаче, значить він сильно поранився. 

Він сказав «Ні, я не забився, але ця миска розбилася».

«То чого ж через це плакати? Дістанемо іншу».

«Ми точно дістанемо іншу?»

Вона сказала: «Так».

«Знаєш, справа в тому, що я хвилювався, як я носитиму тобі їжу, коли станеш старенькою. Ось про що я хвилювався, що коли мені треба буде принести тобі їжу, як я впораюсь з цим?»

Тоді вона зрозуміла.

Як ви ставитеся до інших, як ви поводите себе з іншими, як ви живете охайно, чистите дороги та речі – ось чому вчаться діти. Найбільша річ, більша від заповідей, – це практика. Тут чоловік та жінка будуть сперечатися, битися в присутності дітей. Можете собі уявити? Я бачила це. Тобто якщо ви подивитеся сучасні фільми – там суперечки між чоловіком та жінкою, сперечаються з різних причин. Ось і все, цим ситі по горло. Немає поваги, любові, ніжності. Є щось деструктивне. І тоді діти самі не хочуть дивитися будь-яку картину.

Розумієте, коли мої доньки були маленькими, Я їх водила тільки на релігійні фільми, наприклад, про життя Шрі Рами і тому подібне. Тож в них з’явився щодо цього смак. Тож коли вони приходили додому до будинку Моєї матері, вони казали: «Ми не підемо на цей фільм. Якщо там буде Рама чи Хануман, тоді ми підемо».

Тож Моя сестра казала: «Перш за все, ми не можемо залишати їх самих удома. Ми не можемо повести їх ні на яке кіно, їм не подобаються жодні фільми, окрім фільмів про Божественне. А таких фільмів не так вже й багато, то що ж робити?»

Я спитала: «Гаразд, чому ти не хочеш дивитися з ними такі ж [фільми]?»

Вона сказала: «Є хороші соціальні фільми, але вони їм не подобаються».

Тож які книжки ви їм даєте, які речі кажете – завжди будьте з ними, тримайте їх поряд. Це найкраще. Або навіть, якщо їм треба ходити в якусь школу, це має бути школа, де панує любов, приязнь, де в них гарна компанія, вони говорять про Сахаджа Йогу, або про подібні речі. Я волію, аби ви започаткували школу для Сахаджа йогів в Америці. Але ви знаєте, як важко розпочинати щось розумне? Всі бояться. Але якщо ви хочете започаткувати школу всіляких дурниць, вони дадуть вам гранти.

Це дуже важко, навіть в Англії – те саме, неможливо почати школу. Якщо ви хочете організувати якусь дискотеку, це дуже просто. Багато шкіл закривається в Англії. Взагалі, була школа на продаж. Я хотіла її придбати з Моїх власних простих міркувань. Вони сказали: «Мати, спершу подумайте, чому вона закрита».

Я спитала: «Чому?»

Вони сказали: «Вона закрита через різні норми і правила».

Я сказала: «Тоді тільки ваші правнуки зможуть піти до цієї школи – стільки часу це займе».

Тож найперше, скажу Я, ви маєте доглядати своїх дітей. Кажіть їм, коли вони роблять неправильно, ви маєте казати: «Це неправильно, цього не треба робити». Якщо ваша дитина не поважає інших, ви маєте казати їй. Якщо дитина не робить [належне], якщо вона псує щось або неправильно поводить себе по відношенню до інших, тоді ви маєте казати їй. Якщо дитина не ділиться, ви маєте казати: «Ти маєш ділитися своєю лялькою, ти маєш ділитися тим-то». Але, коли мова йде про те, аби поправляти дитину через дурниці, вам не слід цього робити. Ви побачите, це зміниться. Згодом нам треба буде подумати про школу і все таке, треба буде спробувати щось зробити. Давайте спробуємо над цим попрацювати, і тоді можливо в нас вийде.

В основному, вони мають бути в порядку. Інакше, вони приїжджатимуть до Індії й даватимуть ляпаса всім вчителям. В чому користь? Це нелегко. Із західними дітьми, знаєте, не легко впоратися. Власне, тоді вони, звичайно, будуть боятися, коли західні діти приїздять до Індії – досить складно. Бо їм потрібна дисципліна. І головне – їм має подобатися дисципліна, вони мають хотіти дисципліни. Ось такими ви маєте бути. Ця дурна ідея свободи, – тобто повна безмежна свобода дій, – має піти. Їм має це подобатися.

Я пам’ятаю як Мої батьки нас дисциплінували, нам це подобалося. Будь-яка дитина запам’ятає це: ”О, мій батько − дуже особливий”. Але тут вони кличуть дванадцятирічного сина − в нас є друг, це така шокуюча історія! До Мене прийшла одна пані, з якою ми дружимо, вона приїхала з офіційним візитом до Лондона. І вона сказала: «Ви бачили паби?»

Я сказала «Ні».

«Чудові цікаві паби в Лондоні».

Я спитала «Дійсно?»

Вона дала мені цілий список. А потім сказала: «Ось цей найкращий». 

Я спитала: «Що в ньому такого особливого?»

Вона сказала: «Він називається Паб відлюдника».

«І що в ньому великого?»

«Розумієте, в цьому місці помер чоловік, і ніхто з людей не помічав цього місяцями. Тоді почався сморід, тож вони увійшли, винесли його і спалили. Але все павутиння і запах все ще зберігаються. І це найдорожчий паб в Лондоні».

Я сказала: «О Боже, що відбувається?» 

Ця пані сказала: «Ви знаєте, ми дуже вільні в поводженні з нашими дітьми. Ми дозволяємо їм робити те, що їм подобається». І в неї було два сини – одному дванадцять, другому одинадцять років. А ці чоловік і дружина спали нагорі, в Америці. Ці двоє дітей мали вечірку, і їхній батько дав їм алкоголь, пиво, всі доступні напої – «Насолоджуйтеся, ми всі єдині!»

І ці діти такої вікової групи почали пити, і далі, Я не знаю що з ними сталося, – вогонь потрапив на спирт і весь будинок згорів. Один хлопчик вибіг – той, якому було одинадцять. Мати, батько та другий син − всі загинули, а з ними так багато інших дітей. 

Це не свобода. Вам треба вчити ваших дітей обачності; вам треба вчити їх. Це те, чому треба навчитися. Тож Я думаю, перш, ніж починати школу для дітей, давайте відкриємо школу для батьків. Що скажете?

 Гаразд. Наступне питання?

Урсула: Шрі Матаджі, Ви нам радили використовувати багато трюків, різні трюки, аби заохотити шукачів знаходити наших братів та сестер. І в Австралії, де хтось має…

Шрі Матаджі: Ні, ні, ні. Я вас не чую. Просто підійдіть сюди. Так, Урсула, в чому питання?

Урсула: Ви нам радили використовувати різні трюки, аби знаходити наших братів та сестер, різні шляхи та підходи. І в Австралії, кожна ідея сприймається… Вони такі ентузіасти і вони, і вони дійсно підтримують [цю] ідею. І я не знаю, чи це тільки моє відчуття, але є таке відчуття, що коли в нас тут з’являється пропозиція чи ідея, ми одразу кажемо «О, ні». Один може сказати: «Так, хороша ідея», інший скаже «О, ні». І тоді тобі не хочеться зробити щось помилкове, тож ти не робиш нічого, просто чекаєш. І далі нічого не відбувається. 

Шрі Матаджі: Ти маєш на увазі серед Сахаджа йогів? 

Урсула: Серед Сахаджа йогів.

Шрі Матаджі: Розумієш, це походить від індивідуалістичного ставлення до самих себе. Тобто, що б ти їм не казала, вони не можуть жити колективно, про що ми знаємо на Заході. 

Я знаю, через що нам доводиться пройти, коли нам треба організувати їхню програму на 300 людей, чи щось подібне. Але цей індивідуалізм настільки великий, що навіть кожна ванна має інший кран. І краще вам з кимось порадитись, інакше ви наштовхнетеся на труднощі. Навіть рушники мають бути різними, все має бути різним. 

Тож якщо є щось фундаментальне, ви можете спитати в свого лідера. Та якщо це щось буденне, гаразд. Ви хочете блакитний колір? Майте блакитний. Хочете червоний? Майте червоний. Так ви можете вирішити свою проблему. Якщо є щось фундаментальне, можете спитати вашого лідера. Але, якщо це щось нефундаментальне, щось дуже просте, дозвольте їм зробити по-своєму, згодом вони доростуть до цього.

Адже це є базова проблема цієї країни. Так званий індивідуалізм змушує їх відчувати що «О, це моє. І я зроблю це так, як мені подобається». Скажімо, автомобіль має несхожу рукоятку. Тоді людина, хто сидить всередині, має знати, що це за рукоятка. Завтра щось станеться, а ви навіть не можете відчинити його. 

В протилежному випадку, вони взагалі не індивідуалісти, Я розповім вам як. Як в Індії, припустимо, Я вдягаю це сарі. Можливо, є інше подібне до цього сарі. Якщо інша жінка одягнута в таке ж сарі, вона піде, перевдягнеться і повернеться назад. Але тут, коли мода, якщо хтось… якщо Принцеса Уельска має таку зачіску, всі англійські дівчата матимуть таку зачіску. Ви не відрізните одну від іншої. Що ж в них такого індивідуального? Якщо починається якась мода – тепер це в моді, дуже модно. Що є модно? Обрізати волосся ось так і стати панком. Тож всі тепер панки. Раптом ви побачите, що і Сахаджа йоги ходять як панки, ви хочете знати, хто є хто. Тож де тут індивідуальний характер? В чому індивідуальність? Ви маєте бути індивідуальними в принципах, в принципах, а не в штучних речах. 

А принцип ось у чому. Припустимо, Я ношу це сарі. Це ручна робота, це унікальний дизайн однієї людини. Тож Я надаю значення одній людині. Вона могла зробити одне, два або ж щонайбільше чотири. Якщо ж хтось повторює таке саме сарі, це означає що Я не так сильно заохочувала цю людину. Адже можна мати таке саме сарі, зроблене, скажімо, за допомогою техніки. І тоді почнеться: ’Гаразд, давайте мати десять, двадцять таких сарі, всі зроблені за допомогою техніки’. Але тут, оскільки ми хочемо мати окреме сарі, воно має бути зроблене руками. Ось в чому принцип, бачите? Як це допомагає!

Ось що це є. В принципах ви маєте бути колективними; в принципах ви маєте бути індивідуальними. Ми не хочемо, аби в Сахаджа Йозі ви вдягалися однаково. Тобто я не хочу, аби американці походили на китайців. Давайте мати власний одяг, одягатися так, як нам подобається, все. Це нормально. Тут немає нічого важливого. Та в принципах – ми маємо бути однакові. Один принцип живить дерево – сік. Воно [дерево] має багато квітів, фруктів. Воно має багато листя – гаразд, ззовні. Тож в принципах ви маєте бути колективними. Гаразд?

Навіщо битися через буденні речі? Та в будь-якому випадку, якщо хтось старший, хто знає краще, хто мудріший – до того дослухайтеся. В нас завжди є благоговіння й повага перед старшими. Як Я бачу, слава Богу, в нас зараз є Шерайю – припустимо, візьміть один приклад, індивідуальний приклад. Вона завжди приїжджає з Індії, зараз вона залишається. Вона знає доволі багато про Пуджі та тому подібні речі. Вона знає як робити багато речей. Вам слід бути готовими вчитися в неї. В протилежному випадку, часом речі відбуваються з певними труднощами. Зараз вона тут, вона може вас вчити. Немає нічого поганого в навчанні. Вона навчилася у вас багатьом речам. Та Я думаю, інколи до неї взагалі немає поваги. Вона просто тітонька, що сидить десь на виступі. Ні, вона тут задля певної мети, треба вчитися і поважати. Це не означає бути її рабом або щось подібне, але візьміть щось від неї. Інша людина, що приходить сюди, має вчитися. Як от від американців, нам треба багато чому навчитися. Скажіть Мені, що [саме].

Йогиня: Не думаю, що ми багато чого робимо в плані комунікації.

Шрі Матаджі: Комунікації бракує через індивідуалізм. Але це не так. Тут взагалі немає індивідуалізму, бо Я бачила, що, коли починається мода, – всі виглядають однаково. Одного дня Я побачила жінок, що виглядають як чоловіки, з м’язами, ходять ось так. Я спитала: «Що це за істоти?» Одна прийшла, дві прийшли, три, п’ять, десять. 

«Що відбувається?» − Я не зрозуміла. Вони всі ходили ось так, як дракули. Я спитала: «Що це таке?»

«О, це модно». «Що модно?» «Вони розвивають свої м’язи».

В чому принцип?

(Продовження на другій касеті)

Ось так. Тобто в таких речах ми не сперечаємося. Тобто про дурні речі ми не сперечаємося, а про розумні – сперечаємося. В розумних речах нам треба дізнатися, що є розсудливим. Зрештою, ми реалізовані душі, ми не такі, як решта людей. Нам треба розуміти, що є Добро. Коли Я кажу щось, ви погоджуєтеся. Я не знаю як. Вам це подобається. Я можу сказати щось таке, що може бути не надто приємним, і тим не менш вам це подобається. Розумієте, це як необхідність, як в медицині. Так само, треба дивитися на речі, які вам можуть не надто подобатися, можливо тому, що у вас забагато умовностей, але подивіться на суть питання, на здоровий глузд, на баланс. Ви можете зрозуміти, і у вас є щось надзвичайно велике, що називається вібраціями. Але навіть із цим, Я бачила, вони роблять жахливі речі.

Якісь люди пішли – чоловік, дружина – пішла в гості до однієї леді, бо її чоловік поїхав до Індії. Вони викинули всі її меблі, всі килими, все викинули.

Я спитала: «Чому ви це зробили?»

«Дуже погані вібрації».

Я спитала: «Дійсно? Тоді, будьте ласкаві, заплатіть за все це – за погані вібрації». Тобто речі чужих людей – хто ви такі, щоби вирішувати погані чи хороші вібрації? Дивіться за власними вібраціями. 

Тож вони використовують вібрації аби інколи виразити власне еґо. Тож давайте спробуємо на собі, всі. Чи я роблю це просто заради еґо? Чи я чіпляюся через еґо? Чи я кажу «ні» через еґо? Наскільки це можливо, намагайтеся поступатися. Ви почуватимете себе набагато краще. Ви дізнаєтеся набагато більше. Тобто, Я навчилася стількох речей з того часу, як Я виїхала за кордон, тобто раніше Я не знала багатьох речей. Я не знаю навіть зараз. Наприклад, Я не знала, як керувати телевізором. Навіть зараз Я небагато знаю про це. Дійсно. Я не знала як управляти телефоном певного виду. Тож Мені треба було вчитися. Мені треба було вчитися бронювати квиток, чого Я і зараз не роблю, і все одно Мені треба вчитися. Мені треба вчитися стількох речей, і чого б Мені не треба було навчитися, Я би навчилася із задоволенням. Я вмію куховарити, але Я ніколи не знала, як вимивати посуд, адже в Індії зазвичай у вас є слуги. Але Я навчилася цього – вашому стилю з рідиною кольору слонової кістки. Мені треба було вчитися. В цьому немає нічого поганого. Тож треба вчитися, а потім сперечатися. 

Урсула: В Австралії, в них такий ентузіазм та радість! Якщо в когось є якась ідея, там просто неймовірна підтримка, вони всі спішать допомогти одне одному. Це стає дуже великим колективним зусиллям. 

Шрі Матаджі: Але ж Австралія, австралійці дуже мудрі люди. Вони розуміють мудрість. Ось якими ми маємо бути – мудрими, дуже мудрими. І якщо є якийсь індієць, вони намагаються розпитати: «Як справи?» В індійців вони питатимуть про конкретні речі, принципові, як от щодо Пуджі. Але про бронювання місць на рейсі ніколи не питайте в індійців. Вони на цьому не розуміються. Приготування їжі, кухонна тематика, прибирання – все гаразд. Утримання будинку – добре. Догляд за дітьми – все в порядку. Але водіння машини – індієць? Не дай Боже. Я би ніколи не сіла в машину, якою індієць керував би в Америці, бо в них шалений стиль водіння. Ви знаєте, що цей хлопець не знає, як це робити.

Тож треба використовувати мудрість і розсудливість, а не битися. Це відбувається, Я щаслива, Я бачила це в австралійцях. Їх оголосили кримінальними людьми, дітьми криміналу. Вони такі помірковані. 

Розсудливість треба використовувати, це важливо. Це сказано. Але колись це буде в порядку, Я впевнена. Ніколи не сперечайтеся щодо непринципових речей. Це найкращий шлях, найщасливіший. Навіть зараз, ви бачите що сьогодні було так тепло. Я хотіла одягти бавовняне сарі. Але Мої діти сказали: «Ні, ти маєш вдягти це». Я сказала: «Я вдягла його». Я пітніла і таке інше. Гаразд, не має значення, яка різниця, трошки спітніти. Я вийшла в цьому сарі. Воно їм сподобалося, тож це добре потішить їх. Нічого принципового в цьому немає. Коли ви думаєте про інших, тоді ви позбудетеся цієї проблеми.

Але так багато людей намагаються проповідувати Сахаджа Йогу іншим. Не слід цього робити. Це дуже серйозна річ, вони почнуть повчати. Не треба повчати таким чином – людям це не сподобається. Але ваша власна поведінка, у вашому власному характері, у власних реакціях, люди мають бачити “ця людина ось така”. І вони мають це вбирати. Ось те, чого, Я думаю, нам не вистачає – це розсудливість. Якщо ви розсудливий, ви вчитеся дуже швидко, це не складно. 

Урсула: Все ще ми можемо сильно судити новачків. Якщо вони мають певні проблеми, ми всі.. це складно.

Шрі Матаджі: Погоджуюся щодо новачків. З новачками не варто бути жорсткими. Треба бути добрими, варто це зрозуміти. Але знаєте, Я все ще кажу вам інколи… На днях прийшов один хлопець, гаразд? Він поставив Мені щонайменше 20 запитань – Я чітко на них відповідала – і це, і те. І він настільки розбалувався, і надіслав Мені новину: «Я не хочу ставати Сахаджа йогом».

Тобто, як на Мене, будь-хто вдарив би його в ніс за таку відповідь. Через це треба переступати. Ситуація настільки погана; ситуація дуже погана. Треба розуміти, що ми на шляху війни, усе, що можливо, ми можемо зробити. Але кожна країна так сильно виправилася. Тож поганим тут є те, що люди не хочуть вчитися, люди не хочуть зрозуміти пожертву відходу від власного еґо та власних рішень. «Гаразд, подивимось, подивимось». Ось таким чином. Тому це не росте.

Я мушу сказати одну річ: якщо у Мене програма в Америці, зала буде повною, Я ледь зможу зайти, а на виході Мене просто виштовхнуть наче поршень. Я це бачила. Людей так багато, що не знаєш як зайти і як вийти. Це жахливо! А коли Я йду, вони просто зникають. Адже чогось бракує – Я погоджуюся. Серед Сахаджа йогів – що нам потрібно побачити? Зрештою, власне в Мені немає нічого особливого, тобто вони просто бачать Мою фотографію, приходять на програми і там сідають. Якщо в Мене триденна програма, це [кількість] продовжує збільшуватися. В той час є Сахаджа йоги, які не можуть привести до зали навіть однієї людини. В чому причина? Вони не знають Мене. Гаразд. Тож є також щось таке, чого не вистачає в нас, коли приходять новачки, як ми до них ставимося, як ми розмовляємо з ними, як звертаємося до них. Інколи звичайно трапляється хтось грубий. Не має значення. Все ж таки намагайтеся бути добрими з ними. Загалом щодо новачків – Я би не казала всі ці речі новачкам, якщо б вони прийшли. Коли новачок приходить, Я кажу: «О, дуже добре! Як у вас справи?» І таке інше. Розумієте? Влаштуйте його. 

Щодо будь-яких інших фундаментальних розбіжностей можете спитати Мене – саме щодо фундаментальних.

Йог: Власне, мене трохи цікавить майбутнє. Чи Ви збираєтеся проявити себе в якийсь інший спосіб як Шрі Калькі? Або ж ви збираєтеся дати можливість відбуватися змінам дещо поступово?

Шрі Матаджі: Прямі питання. Скажіть ви Мені, що Я маю робити? Скажіть, що Мені робити? Будь-яка інша форма не була би такою терпимою. Візьміть будь-яку форму. Візьміть форму Шрі Крішни: ви просто маєте взяти Сударшану і повбивати всіх тих, хто не вірить у Сахаджа Йогу. Чи це гаразд? Візьміть форму Ісуса Христа. Бути повішеним гарно і закінчити з усіма. Далі подумайте про Калькі. Покінчити з усім. Після всієї чудово зробленої роботи, так гарно створивши весь цей світ, ви не думаєте, що з усім цим слід впоратися, спробувати впоратися, наскільки це можливо. Це мій стиль.

А що би обрали ви?

(Сміх серед йогів)

Шрі Матаджі: Що він каже?

Голос з натовпу: ”Йому подобається Ваш стиль, Мати”.

Шрі Матаджі: Aгa! Ото ж бо. Ось що це таке – ніщо інше. Звичайно, вам слід знати, що Калькі діє, всі діють, всі діють, але у сповільненому темпі, як то кажуть. Треба бути дуже обережним; це дуже делікатна робота. Так багато [людей] загубилися. Ці гуру так сильно вплинули. Це дуже, дуже делікатна робота. Гаразд? Але за необхідності Я можу щось зробити.

Які ще є питання? О котрій у вас вечеря? Ще є питання?

Йог: Mати, здається багато хто нас тут не знає насправді про Хамсу чакру, в аспекті її співвідношення з Вішудгі і що ми можемо зробити, аби зміцнити нашу Вішудгі.

Шрі Матаджі: Хамса Чакра знаходиться між Вішудгі та Агією, як ви можете побачити, саме так вона розміщена. Проте багато нервів з Вішудгі проходить через Хамсу і закінчуються тут. Не всі вони ідуть в мозок. Або ж можна сказати, що в цей час, в цій точці, всі наші реакції, які називаються рефлексними реакціями, закінчуються. Тож припустимо Я відчуваю бридкий запах, тоді Я закриваю ніс ось так, або ж, якщо Я не можу чути, я нашорошую мої вуха ось так; або ж, якщо Я бачу щось бридке, або ж, якщо Я бачу щось дратівливе, Мої очі закриються автоматично. Якщо хтось намагається штиркнути Мене булавкою, негайно Я… спонтанно, все це вбудовано в нас, в Моїй системі, у вашій системі так само, що ви реагуєте рефлексними діями. 

Того ж самого не може відбуватися з тваринами. Тварини інші. Певні тварини мають певні рефлексні дії, деякі з них мають деякі рефлекси; але ми відрізняємося від тварин, і наші рефлексні дії, що ми маємо, всі практично однакові. Не так вже й багато індивідуальності. Не так багато розбіжностей в наших рефлексах. Щонайбільше через умовності, хто може сказати «Ах!», а хтось може сказати «О…!», хтось може сказати щось – це інше. Але рефлексні дії однакові.

Тож в плані рефлексних дій нам не треба використовувати розсудливість. А далі починається наша частина розсудливості. Розсудливість починається, коли ми використовуємо ці два Наді, які перетинаються тут, не доходячи до Агії. Тож коли ці два Наді зустрічаються тут, відбувається те, що ми починаємо бачити через власний досвід. Спочатку має бути рефлексна дія, автоматична рефлексна дія. А далі, наприклад, дитина, якщо ви скажете дитині: “Це гаряче; не клади туди руку”, – вона не послухає. Спрямуйте дитину. З досвідом вона розвиватиме рефлексні дії, і умовності цього. Отож рефлекси вбудовані в нас. І вони також вбудовані в нас, слід сказати, разом з іншими умовностями, розумієте, коли в країні, скажімо, є расизм, або ж в країні як наша існує кастова система. Тоді особистість реагує у відповідності до того, що вона засвоїла з дитинства. Всі ці умовності можуть існувати в сучасності, коли ви народилися. Ви самі могли народитися в минулому житті, скажімо, в Африці. Сьогодні ви народилися з білою шкірою, тож ви почали кликати на кшталт ”африканець”, яким ви зробилися [раніше].

Усі ці умовності можуть бути вбудованими у вашу Хамсу чакру, що прийшли через вашу розумову діяльність, можна сказати через досвід розуму, досвід суспільства, вашого знання, вашої освіти, тобто тип ваших умовностей може бути вбудований тут – в Хамсі чакрі. І вона реагує на речі, які не мають значення. Якщо ви були … “Я ненавиджу когось!” Чому? Бо ця людина носить блакитні джинси, абощо; або ж зелену сорочку. Тож це вбудовано у ваш розум. Або ж інколи ця [ваша] закоханість також приходить через такі ж види умовностей. Припустимо, ви зустріли когось з блакитними очима, і він був добрим до вас. Тож ви захоплюєтеся людьми з блакитними очима. Немає чистої ідеї краси; немає чистої ідеї щастя; немає чистої ідеї естетики. Все є умовністю. Для одних людей це красиво; для інших це некрасиво.

Тож це місце, де має місце обмін місцями обидвох наді, і тут розташована Хамса, поза шляхом Кундаліні. Вони наче виходять тут, поза шляхом Кундаліні. Це досить неочікувано. Коли Кундаліні рухається, вона прямує з Вішудгі прямо до Агії. Тож як ми можемо покращити нашу Хамсу? Це велика проблема. Бо якщо наша Хамса хвора, переобтяжена умовностями, Кундаліні не може працювати над нею; Вона просто здається. Тож для Хамси ми використовуємо всі ці фізичні речі. Як Я казала, капайте масло ґі в ніс. Підтримуйте для Неї належне живлення. Бо якщо Кундаліні намагається занадто сильно атакувати Хамсу, в Неї буде проблема. Проблема буде тому, що більшу частину нашого часу ми проводимо в такій манері, що ваша Хамса стає – те, що ви називаєте клітинами епітелію, внутрішні шари носа – стають пересушеними. Коли Кундаліні піднімається, Вона може спробувати створити ще більшу проблему для цієї сухості – можливо. Отже це не вдається, але це має ефект в тому плані, що навіть, якщо ззовні є світло, воно може потрапити всередину.

Таким чином, це не Кундаліні напряму впливає на вашу Хамсу. Відбувається так, що коли Кундаліні пробуджується, ви самі бачите, якою є людина, – чи вона світла чи темна, це – людська істота. Ви це аргументуєте, і Хамса очищується. Далі ви самі бачите, що “О, я дуже егоїстичний”. Ви починаєте бачити себе через власну Агію, ви починаєте бачити “в мене так багато умовностей”. Тож ви це пояснюєте, і в такий спосіб ви виправляєте свої умовності. Ось що таке Хамса Чакра.

Тож Хамса чакра не може [так] чинити, якщо ви просто реалізована душа, − це є наслідок, ознака пробудження Вашої Кундаліні. Дехто думає, що ви розвиваєте розсудливість тільки, коли піднімається ваша Кундаліні. Це хибна ідея. Це не так. Усвідомлено треба бачити, як ви встановлюєте цю розсудливість всередині себе. Проте одного разу вона встановлюється – приміром, Моя розсудливість є абсолютною, Я просто знаю, що є що. Розумієте, Мій стан тут є абсолютним, єдиним з Кундаліні, єдиним з Реальністю. Але для людей вона має відображатися в розумінні. Немов дитина, коли вона торкається чогось гарячого, – воно є гарячим. І воно гаряче, бо нагрілася. 

Тож ви бачите, що в людини блокується праве серце. Гаразд. В неї блокується праве серце, тобто на правому серці є проблема, і вона страждає він таких-то речей. Ви маєте бачити це самі.

Якщо ж ви скажете людині: «Чи страждаєте ви, скажімо, на астму?»

Вона скаже: «Так, як ви дізналися?»

«Я дізнався це через мій палець, який став припікати, – тому мені про це відомо».

Припустимо, що в когось астма, і в цьому грає свою роль ваша Кундаліні, ви отримаєте астму негайно. Розумієте суть? Умовність не може прийти до нас, допоки Вона [Кундаліні] не пройде, поки не просіє наше судження та розуміння. Ви розумієте суть? Вона не може діяти [просто так]. Причина в тому, що Вона фільтрує вашу колективну свідомість. Інакше, ви проходите повз людину, в якої СНІД, і ви стаєте колективно свідомі в тому, що в неї СНІД. І якщо ви все це вберете як умовність, ви це отримаєте. Але ви відділені. Немов людина, що читає – є прекрасна історія про це, її написав Джером. Як один чоловік, він пішов і прочитав Матеріа Медіка [Фармакологія]..

Він пішов до лікаря та сказав: «Лікарю, в мене є всі хвороби, окрім однієї − “коліна домогосподарки”».

Лікар спитав: «Як це в тебе немає цієї хвороби?»

«Бо я не домогосподарка».

Тож він отримав умовності щодо цих хвороб. Ось як багато людей отримують хвороби, та, слава Богу, є фільтр. Якщо хтось отримує хворобу, ви її не отримуєте, бо ви можете її профільтрувати.

Але Хамса чакра може піддатися впливу бадґів. Це одна проблема, якщо якась бадґа проникає крізь ніс, це може статися; деякі віруси потрапляють через ніс, це може статися. ’Піддатися впливу’ – мається на увазі, що вона [Хамса чакра] може захворіти. Але треба розуміти різницю між цими двома речами. Скажімо, є вірусна інфекція ззовні. Вона може потрапити до вашої Хамси чакри і дати вам проблему синуситу та інші фізичні проблеми. Але ви не станете такою ж людиною, яка передала вам цю інфекцію. Тож є фільтр. Та припустимо, що є людина, що занадто збуджена. І ви вступаєте в контакт з цією людиною – вона занадто збуджена, тож ваша Свадістана може перейняти [збудження]. Ви можете стати також неспокійним з такою людиною. Перебуваючи з цією людиною, ви можете стати неспокійним. Та що стосується Хамси, з ким би ви не жили, ваша Хамса не отримує повного впливу цього, бо існує фільтр.

Тож зараз, якщо вам треба розвинути розсудливість, треба вчитися, треба розуміти. Це не приходить автоматично. Проте в дітей, що народилися реалізованими, – їхня Хамса настільки розвинута, що вони знають – що правильно, а що ні. Адже їхня Хамса настільки підготовлена в цьому плані, що їм не потрібно багато розуміти. Та ті, хто зараз ростуть, хто став зараз Сахаджа йогами, мають пізнати власну Хамсу через власний досвід. Це також фільтр. Та щодо дитини, вона знає, що добре, а що погано, бо її Хамса розвинута. В Індії, коли дитина народжуються, її добре масажують. Крапати масло – найкращий спосіб мати добру Хамсу. Наносять масло на її волосся, на її тіло, крапають в ніс, в усе. Вони пробують [крапати] у вуха, в ніс – і ось так вони зростають.

Тож Я хочу сказати, що фізично вам треба намагатися мати чисту Хамсу чакру, використовуючи масло ґі та все інше, і розумово також слід її використовувати, через навчання, в досвіді – що робити, як робити, як це пропрацювати, як встановити. Ось як розвивається Хамса чакра і дає вам розсудливість. Ось чому традиція є дуже важливою. Традиція дає вам розвиток Хамси чакри, і далі ви починаєте відкидати те, що є неправильним в цій традиції. А далі знову підтримуєте все те, що є правильним. І передаєте своїм дітям, своїм дітям, своїм дітям. Тож здатність розрізняти краще приходить до людини традиційного виховання, ніж до людини без традиції.

До прикладу, цього ранку Я обговорювала той момент, що на Заході люди набирають воду до раковини умивальника та миють нею лице. В Індії ми не можемо такого навіть уявити, навіть не можемо подумати про це. Тобто люди навіть не знають, що так можна робити. Тому що так слідує з наших традицій, що, коли ви омиваєте лице, і та сама вода знову потрапляє на лице, вона містить весь бруд, ви знову використовуєте ту саму воду. Так ви не можете завершити. Тож завжди використовується відкритий потік води. Ми вивчили це з традицій. І це настільки в наших головах, в нашій розсудливості, що ми навіть не можемо подумати про таке.

Проста річ полягає в тому, що Муладґару треба вимивати і тримати в чистоті. Візьміть будь-якого індійця – він знає про це, адже можливо вони мали з цим якісь проблеми раніше. Чи він на Півночі, чи на Півдні, чи на Заході, чи на Сході – спитайте в нього. Інша річ, це сприятливість. Це настільки ввібрано в традиції. Та якщо у вас є традиція робити абсурдні речі – такі традиції також можуть бути. Як багато дуже примітивних людей мають традиції, які є абсурдними. Мені розповідали, що якщо ви поїдете в Ладакх [область на півночі Індії], що вони роблять – коли хтось помирає, вони утримують руку мертвої людини в будинку постійно, ось так. Вони думають, що це допомагає. Відмовляючись від традицій, що не є правильними, вони зрозуміють їх хибність. Тож чим більше ви традиційні, чим більше ви стародавні, тим більше речей ви пізнаєте.

Як ми бачили, що англійці певною мірою дуже традиційні, отже вони… Скажімо, спускається жінка, і ви йдете поряд із нею – тоді чоловік буде іти попереду, автоматично. Він просто піде вперед. Та якщо вона піднімається, чоловік буде йти позаду. Це відбувається просто автоматично, тому що традиційно вони вивчили, що якщо ви спускаєтеся, жінка може впасти абощо, тож треба йти попереду. Тож те, що ви називаєте традиційними звичками людини, дає вам Хамса. І ці звички напрацьовуються все краще й краще методом спроб та помилок. І ось як ви це розвиваєте. І для людей, які є Сахаджа йогами, набагато легше засвоювати їх. Оскільки, якщо ви бачите щось – “Так, це погано – цього не слід робити”, – крапка. Але треба бути настільки однозначним щодо визначення. Це спрацьовує. Ваша Хамса буде в порядку. Але скажи їм десять разів, і все одно вони роблять ті самі речі. Тоді це означає, що їхня Хамса не бажає приймати. Та ви маєте живити її, піклуватися про неї, ви повинні, і, як Я сказала, цей каджал також дуже хороший для Хамси чакри. Каджал і масло в ніс та вуха – це дуже добре. Всі такі дії. Навіть, скажімо, щодо іншої людини, говорити розсудливо − це казати таким щось таке, що не втрачає силу впливу на цю особу. Бо коли ви кажете щось дуже різко, тоді треба знати, як це нейтралізувати, аби людина зберігла суть сказаного у собі.

Вся ця розсудливість приходить також тільки через традицію. Коли ви знаходите щось нікчемне, на колективному рівні в традиції це відпадає. Тож благословення традиції великі, але ще більші – Благословення вашого Духу. І Благословення Вашого Духу такі, що через ваші вібрації, ви негайно знаєте, що це неправильно. Але треба бути чесним з цим і просто віддатися [на Волю Богу]. Ви хочете сходження, ви хочете покращувати ваші вібрації, і задля цього ви зробите все, що необхідно.

Її Святість Шрі Матаджі Нірмала Деві