Макар Санкранті – Пуджа Шрі Сур’ї

Mumbai (Індія)


Feedback
Share

Макар Санкранті – Пуджа Шрі Сур’ї. Подорож по Індії, Бомбей (Індія), 10 Січня 1988 року

Це дуже унікальна нагода, Я вважаю, для мене, зустрітися з вами знову в Бомбеї, в той час, коли ви всі покидаєте цю країну, та провести цю особливого виду Пуджу, яку ми проводимо сьогодні. Ця Пуджа присвячена сонцю і називається Макар Санкрант. “Макар“ є тропіком Козерога, Козеріг це Макар. Так що зараз сонце рухається від тропіка Козерога у напрямку тропіка Рака, і це завжди відбувається в один і той же день, тому що це стосується сонця. Це єдина дата, яка є фіксованою в індійському календарі, тому що їм потрібно взаємодіяти з сонцем. Але цього разу, Я не знаю чому, що сталося, що вони призначили його на п’ятнадцяте число цього місяця, оскільки завжди він чотирнадцятого.

Зараз вони змінюються, Я би сказала, що пори року переміняться. Впродовж шести місяців воно рухалось, сонце рухалось в напрямку південної півкулі та зігрівало її, а вже завтра воно почне рухатися до північної півкулі. Отож, сьогодні останній день, який ми називаємо найхолоднішим днем, на думку індійців. Після цього, тепло почне збільшуватися, тож ми можемо робити все, що благоприйнятне, всі благо прийнятні речі, які ми можемо зробити після закінчення цієї Пуджі, впродовж літнього часу. Незважаючи на те, що влітку дуже спекотно, люди бажають, щоб сонце керувало нами та давало нам тепло тому що, лише завдяки йому, всі поля та всі овочі, всі фрукти, все зростає. І тому, коли впродовж шести місяців сонце не знаходиться тут, ми називаємо цей період “Санкрант“, що в певній мірі означає “негаразди“.

Тож, звісно, в Європейських країнах, або, скажімо, в Англії або Америці, це катастрофа, коли сонця немає. Але навіть і тут, цей час сьогодні вважається закінченням Санкранті, що означає те, що негаразди закінчилися. І вони дають скоштувати солодощі, які також перемішані з кунжутними зернами, тому що кунжутні зерна дають тепло. Оскільки сьогодні найхолодніший день, вони хочуть запропонувати кунжутні зерна, також для того, щоб Ви зігрілися та приготували себе до тепла, що наближається. Це все певною мірою є турботою, на дуже загальному рівні, на дуже загальному рівні про те, що ми маємо забезпечити людей достатнім теплом. Також кажуть, що в цей час потрібно випромінювати тепло любові на людей, оскільки це найхолодніший день. Так що вони кажуть, що “Ми пропонуємо тобі цю спеціальну річ для того, щоб ти сказав щось солодке“ ‒ що є “гоад гоад бола“ ‒ що означає “ти кажеш щось солодке нам“.

І люди, які живуть в теплих країнах, значно приємніші, ніж люди, які живуть в холодній місцевості, тому що природа досить недобра до них. Я не звинувачую їх за їхній темперамент, тому що природа настільки недоброзичлива. В Індії можна жити де завгодно: ви можете жити на дереві, можете жити у лісі, будь-де ви можете жити, і досить щасливо, якщо там є питна вода, і вода, щоб помитися. І це складає таку вже проблему, з якою ми стикаємось в інших частинах світу, де, для того, щоб вийти з дому, вам необхідно близько п’ятнадцяти, двадцяти хвилин, щоб одягнутися. Тут ви просто можете вийти з дому, можете залишити дім відчиненим влітку, і це не складає жодної проблеми, оскільки природа вже потурбувалася [про це]. Природа стає дуже м’якою в літній період тут, і тому, що дерева пишніють і багато зелені, люди почуваються дуже щасливими в цей час, а вся діяльність завдяки сонячній енергії активується.

Але на Заході, як ви знаєте, сонця набагато менше. Через це, люди більше прикуті до своїх осель, до штучного опалення або іншого обігріву, і двері зачинені… серця зачинені, і їм важко спілкуватися з іншими людьми. Якщо ви підете нижче на південь, у вашій країні також, ви помітите, що люди тепліші, простіші, дуже гостинні. З сонцем ви отримуєте серце, яке відкрите, тип серця, яке … запрошує. Тепер, якщо подивитися з позиції Сахаджа Йоги, сонячний канал – це права сторона, а місяць, місяць – це ліва сторона. На місячній стороні можна мати бажання, але неможливо діяти. Більш того, на місячній стороні, якщо зайти дуже далеко, це може бути руйнівним. Тому що, якщо ви сидите вдома і нічого не робите, те і се, і також в наші дні існує безробіття, скажімо, наприклад, немає роботи, тоді ви починаєте дуже багато думати, і ці розмірковування є лише продукуванням енергії бажання, ніякої дії. А без дії, ця енергія може стати дуже руйнуючою. І саме тому, ми помічаємо, що люди кажуть, що “порожній розум, порожній розум, або.. це майстерня диявола“. Де люди не діють, коли дія не відбувається, тоді це може бути досить руйнівним…

Отже, загальна ситуація є різною в країнах, які теплі, і в країнах, які не є теплими. Але також, в країнах, в яких дуже тепло, таких, як Африка, існують труднощі через надлишок тепла. Оскільки є тропік…я маю на увазі, проходить через екватор та нагріває цю місцевість так, що вона наповнюється джунглями, дуже високими деревами та неймовірно високими деревами; вся місцевість покрита листям так сильно, що немає жодної можливості сонячним променям проникнути скрізь них, і там дуже темно, все наповнено темрявою. Так що цю крайність можна віднести до тієї ж категорії, що й крайність холодного сезону. Отже, такі люди живуть там і природньо, через те, що сонця небагато, вони не виростають дуже сильно, і вони можуть бути примітивними людьми, а також вони можуть бути досить агресивними, наприклад, вони навчаються в тварин, і вони можуть бути досить агресивними. Тож має встановитися баланс, а баланс полягає в тому, що ми повинні бажати і діяти. Але проблема в людському середовищі полягає в тому, що є розподіл праці, Я вважаю, що одна частина країни думає, а інша частина країни діє. За цих умов ніщо не працює. Так що має встановитися баланс, при якому з’явиться місце для роботи Сушумни. Тепер, Сушумна Наді ‒ це те, що можна назвати екватором, але це не екватор, це вісь Матері Землі. Центральною віссю Матері Землі є Сушумна, і вона повинна діяти; і коли мова йде про центральну вісь, то це те, що балансує її. Насправді, не існує нічого, схожого на велику жердину, яку ми можемо назвати віссю, нічого такого, що є матеріальним, немає в середині Матері Землі, що можна було б назвати віссю, але це енергетична сила, яка діє таким чином, що Земля рухається з такою надзвичайною швидкістю в космосі, який так широко розпростертий, і Вона не лише рухається, а створює день і ніч для нас, так що вдень ми можемо працювати, а вночі спати, щоб отримати баланс. Також Вона рухається довкола сонця таким чином, що половина країн отримує сонце влітку, інша половина отримує сонце взимку. Це є віссю, яка діє і робить все. Окрім цього, ця вісь утримує всі необхідні відстані від інших планет та від інших тіл, що рухаються в космосі.

Ця вісь, насправді, є розумом Матері Землі. Це не лише її розум, а й аромат, окрім того, можна сказати, що це Сушумна Наді Матері Землі. Отже, саме через цю вісь мають місце всі ці сваямбху та всі ці сильні землетруси і тому подібне. Ця вісь рухається. Це енергія, можна називати її енергією, можна називати цю вісь енергією, вона рухає лави в різних напрямках і проходить скрізь різні площини, створюючи землетруси, а також викликаючи “Джвала Мукхі“ – [обличчя з полум’я] … вулкани, вулкани. Отже, все це відбувається тому, що вісь має розуміння того, що потрібно робити. І ця вісь любить нас. Дякуючи цій осі, ми маємо пори року. Пори року створені таким прекрасним чином, щоб забезпечити нас різноманітною їжею та різного виду речами. Тепло Матері Землі, якщо його втратити, тоді у нас не буде нічого на цій Землі, все буде заморожене і скрізь буде сніг, ми не будемо мати їжі, нічого, а проживання буде подібне до проживання на місяці.

Отже, вона була спеціально створена: по-перше, Матір Земля, оскільки вона була створена із тепла сонця, то ми можемо сказати, що сонце є батьком Матері Землі. Потім її розмістили дуже близько до місяця і вона охолола, повністю охолола, скрізь був сніг.

Потім її помістили ближче до сонця і пересунули до місця, придатного для започаткування життя. Так що все було організовано красиво, щоб у цій місцевості розвивалося життя.

Потім, коли життя почало розвиватися, поступово, як ми знаємо, був сформований вуглець. І тепер, вуглець був сформований цією ж віссю, тому що вісь містить тепло, енергію тепла, яка перетворює рослини на вуглець. А вуглець, з часом, сформував основу для, можна сказати, виробітку вуглеводів, можна сказати, або всієї органічної матерії. Але для того, щоб створити життя, нам необхідна була ще одна допомога, ‒ це азот; і цей азот був також, ви здивуєтесь, створений вищезгаданою віссю, її рухом. І коли вона створила азот, азот дав нам амінокислоти; а коли амінокислоти були створені всередині нас, тоді ми почали своє життя від амеби і далі. Звісно, це відбувалося в океані, тому що в океані, завдяки руху, був створений азот і було створене життя, а потім, через океан воно вийшло назовні, і таким чином ми маємо амінокислоти. За наявності амінокислот.. формування амінокислот дало нам комбінації і перестановки, різноманітне життя. Таким чином, впродовж усього еволюційного процесу, Матір Земля відігравала величезну роль, за допомогою своєї осі. Подібним чином, у людських істотах, вісь є найважливішим аспектом. І саме він є найважливішим принципом нашого життя – це наша вісь. Ми повинні стояти на своїй осі. Ті, які не тримаються своєї осі, які знаходяться лівіше або правіше, підвладні повній руйнації; тому що вони або будуть зруйновані надлишком правої сторони, або надлишком лівої сторони. Отже, наша вісь потребує належного догляду.

Тому ті люди, які не мають належної осі, можуть мати проблеми на різних чакрах, проблеми різного ґатунку в людині. Людина, яка дуже сильно натягує свою вісь, закидає голову назад таким чином, є людиною дуже правосторонньою і створює проблему своїм его; і той, хто повністю схиляється, як раб, також є людиною, яка іде в напрямку свого руйнування. Отже, існує велика проблема між цими двома типами людей, один намагається домінувати над іншим, і коли вони починають домінувати над іншою людиною, вони, насправді, руйнують самих себе, а також руйнують тих, над ким вони домінують.

Наприклад, ми побачили, що в нас були британці, які прийшли сюди і правили нами. Ми побачили французів, які пішли і правили іншими людьми, потім були португальці, які пішли і правили іншими людьми. Але все, що вони робили для того, щоб домінувати над іншими людьми тощо, мали подвійну дію. По-перше, через їх домінування, скажімо, індійці, стали дуже рабськими, індійці стали … навіть сьогодні, вони є надзвичайно рабськими, і вони не мають цієї незалежної осі, яку повинні мати. Надзвичайно рабськими людьми вони є. Також Я побачила, особливо на заході, Я здивувалася, коли індійці їдуть звідси, то вони також є дуже рабськими. Вони намагаються, у певний спосіб вдаючись до різного виду рабських дій, задовольнити білошкірих людей. Біла шкіра стала, свого роду, об’єктом захоплення в Індії. Це збільшило его білих людей, збільшило его білих людей, і сьогодні ви бачите, що відбувається: все це его руйнує їх. Вони знаходяться на межі руйнування через своє его. Так що це дуже ненатурально та дуже поверхово. Потрібно розуміти, що те, що є найкращого в людській істоті, це його вісь, і кожен має свою вісь, і потрібно поважати вісь кожної людини. В Сахаджа Йозі, Я не достатньо добре знаю вас в обличчя, Я знаю вас по вашим чакрам, по вашій Сушумні, якого виду Сушумну ви маєте. Якщо у вас глибока Сушумна, Я знаю вас, як глибоку особистість. Якщо у вас поверхова Сушумна, Я знаю вас як людину, яка має дуже поверхового типу Сушумну. І навіть якщо ви робите щось на зразок того, щоб бути дуже приємними і хорошими, або говорите про Сахаджа Йогу, або знаєте дуже багато про Сахаджа Йогу і говорите речі, якими зазвичай справляєте враження, що ви є майстрами Сахаджа Йоги, Я знаю, наскільки глибокими ви є. Так що глибина осі є важливішою за будь що. Ваша вісь повинна бути дуже глибокою. Зараз ви скажете: “Мати, вісь є така, якою вона є, то як вона може бути глибокою?“ Отже, на осі, як ви бачите, яка створена в людських істотах, є згорнута у три з половиною оберта річ, подібна до рулону паперу, а в середині її міститься Брахма Наді. Брахма Наді є дуже-дуже маленьким, дрібним, можна сказати, дуже подібним на волосину, скрізь який лише волосина, схожа на Кундаліні може пройти. Але коли людина глибока, її Брахма Наді є більшим, а всі інші, які по спіралі зв’язані між собою, є меншими. В той час, як люди, які не глибокі, їх зовнішні, те що ви називаєте обгортки, є більшими, ніж їх внутрішнє маленьке.

Отже, такі люди ззовні можуть бути дуже динамічними, можуть виглядати дуже розумними, можуть виглядати дуже ошатними, можуть здаватися дуже гарними ззовні тощо. Але всередині вони неглибокі. В середині, якщо вони глибокі, вся їх поведінка приємна. Вони дають багато радості людям, вони дають багато радості. Більш того, якщо зустріти людину іншого складу, вона може здаватися радісною, може намагатися дарувати радість, але радість не буде насправді глибокою; це буде як вбивча радість.

Отже, важливим для нас є зробити нашу вісь глибшою. І це те, де нам не вистачає належної старанності, належних зусиль, яких ми повинні докласти.

Тепер, деякі люди автоматично мають дуже глибоку вісь. А деякі люди мають дуже, дуже, як би ви сказали, дуже стиснуту вісь. Цю вісь потрібно зростити. Проте, коли ви приходите на Мою Пуджу і все це [відбувається], Я дійсно розширюю її, Я згодна, але це тимчасово. Щоб утримати її на цьому [належному] рівні, необхідно працювати вдома, також на колективі. Необхідно працювати дуже багато вдома з медитацією. Але це необхідно робити серйозно. Це не повинно бути просто жартом, не повинно бути легковажним, безглуздим ‒ це не метод. Необхідно це робити дуже серйозно, з розумінням того, що ви виконуєте завдання з присвячення, що це медитативна річ, це молитва Богу, можна назвати це Пуджею Богу. Необхідно виконувати її з пошаною, тому що шанування є ключем до досягнення. Якщо ви не маєте пошани ані до себе, ані до інших, тоді її не можливо виконати. Але перш за все, у вас повинна бути пошана до свого власного життя. “Що я роблю зі своїм життям? Куди я його витрачаю? Чому я повинен витрачати його? Чому я не повинен бути глибоким? Врешті-решт, повинна бути якась мета мого життя. Чи виконую я своє призначення, чи я роблю це?“

Всі ці речі, якщо вони раптом з’являться у вашій голові, тоді ви зрозумієте, що дуже легко подолати своє его, тому що зазвичай через дрібні, дрібні речі люди воюють. Я бачила в Сахаджа Йозі, також, люди воюють довкола речей, таких як, Я маю на увазі, які настільки непотрібні, абсолютно непотрібні. Для Мене це звучить безглуздо навіть згадувати, яким чином люди воюють довкола незначних речей і сваряться. Але глибока людина, навіть якщо вона не говорить багато, навіть якщо вона не демонструє багато, навіть якщо вона не сидить у перших рядах, вона виражає себе через свою глибину, тому що Я можу працювати краще через неї.

Отже, для того, щоб розвинути це, необхідно медитувати, важливим є медитація: кожен день, кожен день, кожен день. Ви можете не їсти один день, ви можете не спати один день, ви можете не піти в офіс один день, ви можете не зробити чогось, що ви робите кожен день, ‒ але ви повинні медитувати кожен день. Це важливий аспект ‒ розвинути центральну стиснуту частину [Сушумну] до більших масштабів. Тепер, коли це відбудеться, коли ви почнете розвивати її, то перше, що ви помітите про себе, це те, що ви не переймаєтесь комфортом, не турбуєтесь про будь-які, будь-які матеріальні речі. Щоб там не було, ви вищі за це, ви просто не забиваєте собі голову цим ‒ будь, що буде. Вам просто не хочеться занурюватися в речі, до яких ви не належите. Ви просто виходите з цього і думаєте: “О Боже, це занадто для мене, мені просто байдуже це“.

Так що вся ваша увага зараз рухається всередину. Коли ваша увага починає рухатися всередину, вона розширюється більше. Це внутрішня частина, яка називається Брахма Наді та починає розширюватися і розширюватися.

Отже, в дрібних, дрібних питаннях також: скажімо, наприклад, якщо Я не згадала когось і згадала когось іншого, тоді вони переймаються: “О, чому Мати не згадала моє ім’я?“ Це дуже дрібна річ і вона не має значення. Поки ви маєте глибоку вісь, ви знаходитесь зі Мною, Я з вами, абсолютно єдина з кожним з вас. Але ці зовнішні питання існують: “О, Вона подарувала гарне сарі комусь іншому, Вона ніколи не дарувала нам сарі, Вона не зробила цього, не зробила того“. Всі такі питання, якщо вони з’являються у вашій голові, це означає, що очевидно, чогось не вистачає у вас. Або, якщо ви намагаєтесь жалітися: “О, Я пішов туди, Я мав поїхати автобусом і Я повинен був настояти на цьому“, ‒ це все демонструє, що ви зовсім не заспокоєні. Це розширення [Сушумни] заспокоює вас. Це заспокійлива річ і вона дійсно дозволяє вам відчути себе настільки комфортно за будь-яких обставин, у будь-якому становищі, в будь-якому стилі життя, що ви не хочете ніякого іншого комфорту. І це необхідно розвивати, через медитативні зусилля.

По-друге, ми повинні розуміти, що Сахаджа Йога, така, якою вона на сьогодні є, це колективне явище. Я помічала, особливо серед індійських чоловіків, що вони ніколи не виконують ніякої роботи своїми руками, що є неправильним. Через те, що вони зовсім не користуються своїми руками, їх колективність слабка, дуже слабка. Індійці мають найгіршу колективність. Якщо у вас є ашрам, Я не розумію, навіщо нам будувати ашрам, адже ніхто не збирається лишатися там. Вони бажають мати власні дома, власні сім’ї, власних дітей; вони є найгіршими для колективності. Причина полягає в тому, що індійські чоловіки ніколи не виконують ніякої роботи своїми руками. Вони не вміють навіть цвяха забити, існує багато таких, не кажучи вже про те, щоб полагодити щось. Вони будуть стояти, руки в боки, і просто говорити іншим людям, що треба робити, розумієте. На маратхі існує приказка, дуже цікава: “Унта варун шелья хакне”, що означає “Сидіти на верблюді та керувати цапами“.

Так що, це дуже типово для індійських чоловіків. Вони не вміють нічого полагодити, вони не вміють робити нічого. Тепер, припустимо, хтось починає робити щось, вони будуть просто стояти ось так, дивитися, вони ніколи не докладуть рук до цього.

Отже, для кожного Сахаджа йога важливим є те, що ми називаємо шрамадаан. Вони повинні виконати певний шрамадаан. “Шрамадаан“ означає виконання певної праці. А це те, чого нам бракує. І навіть якщо вже справа йде про це, то ви б краще прибрали в своєму будинку, краще б прибрали довкола свого будинку, спробуйте посадити сад довкола свого будинку, спробуйте пофарбувати свій дім, виконайте певний вид робіт своїми руками. Якщо раптом вам немає чого робити, ви можете просто розчесати своє волосся абощо. Щоб ви не вважали за найлегше, з чого ви можете почати, тому що, Я вважаю, що люди не роблять навіть цього. Вони навіть не голяться, вони кличуть когось, щоб їх поголили – Я маю на увазі, що вони є абсолютними ледарями.

Тепер, на противагу цьому, ми бачимо на Заході, люди користуються своїми руками. Тому що, розумієте, тому що вони вміють користуватися своїми руками, вони дуже колективні. Так що вони набирають бали щодо колективності, в той час, коли індійці набирають бали через те, що вони індійці, і вони мають спадщину, і вони знають, що таке Кундаліні, вони знають про Ганешу, вони знають все. Тож, вони набирають бали з цієї сторони.

Отже, ліва сторона – це бажання, права сторона – це дія; знову ми повертаємось до тієї позиції, де в нас є дисбаланс, оскільки дія відбувається на Заході, а тут є лише розмірковування: “Добре, ми зробимо це“ – планування. Все знаходиться на стадії планування. Ніщо не працює. Ви продовжуєте планувати, планувати, планувати. Зараз ми будуємо один ашрам в Делі впродовж останніх, Я думаю, десять років. Це як Тадж Махал, кажу вам. І це так складно, бачите, зрозуміти, чому вони витратили так багато часу, оскільки це не дуже велике місце, зовсім ні. Але це не лише Сахаджа йоги, але й інші фактори також, тому що всі такі, все відкладається, все на завтра. “Це ми зробимо завтра“. Потім одна людина прийшла, інша не прийшла. Це схоже на те, що зазвичай відбувалося в школі. Ми збирали певну суму, розумієте, щоб вирішити питання. Що було потім… Будували будинок, три людини прийшли на роботу і одна втекла. Потім дві людини прийшли на роботу і одна залишилася, а дві втекли. Потім п’ятеро людей прийшло на роботу і двоє втекли. Тож як, коли, буде побудований будинок? Ніколи. З такими втікачами він ніколи не буде побудований. Схоже на це.

Отже, це те, де нам бракує колективності. Я казала, що всі індійці повинні знайти якесь місце, куди вони могли б піти і саджати щось. Знайдіть певне місце, де ви би могли саджати чудові баньянові дерева, поливайте їх разом, працюйте над ними разом. Отже, індійські жінки деяким чином кращі. Вони роблять багато роботи, що стосується приготування їжі тощо, але ішої сторони бракує. Інша сторона ‒ це інтелект, ця інша сторона означає мислити. Тепер, якщо весь час вони думають: «О, мій чоловік любить це, я повинна приготувати це для нього». Наприклад, якщо чоловік очікує лимон до їжі, але в домі немає лимона, ця жінка оббіжить скрізь все довкола, щоб дістати лимон для свого чоловіка, інакше, він не буде їсти їжу. Це немає значення, час від часу, якщо він не буде їсти, нічого страшного. Але жінки будуть старатися, тому що, розумієте, вони повинні підтримувати свій… вони розуміють одну річ, що необхідно підтримувати до себе інтерес, згодна, оскільки вони в Індії досить чутливі. Тому що тут вони є справжніми тиграми, всі чоловіки схожі на тигрів; так що ви маєте годувати їх, а інакше, бачите, Бог його знає, коли тигр стрибне на вас.

І навпаки, в Англії або Америці, Я побачила, що чоловіки як… просто як віслюки, а жінки – як тигри…! Також індійські жінки, які перейняли Європейську культуру, такі самі. Оскільки, коли вони їдуть на Захід, навіть звичайні жінки, Я побачила, вони стають схожими на тигриць! Це щось неймовірне, як вони раптово змінюються, навіть коли вони не носять джинси та все інше, але вони стають такими. Отже, цей дисбаланс починається в людській істоті тоді, коли вона не розуміє, що необхідно бути віссю Матері Землі, а не Козерогом або Раком. Цей баланс приходить із нашої глибини, і цю глибину необхідно удосконалювати. Не лише через говоріння про це, через розмови про Сахаджа Йогу, але необхідно дійсно серйозно медитувати, дійсно серйозно медитувати.

По-друге, ми повинні виконувати колективну роботу. Наприклад, в Індії у нас є, скажімо, архітектори. Вони ніколи нічого не торкаються руками. Вони сидять і креслять, розумієте, це все – зроблено. Потім, після креслення, робіть що захочете. І тепер вони мають проблеми, практичні проблеми. Вони не вміють цвяха забити. Всі ті, кого ви називаєте “білими краватками“, “пхандар пешя“, абсолютно непридатні для роботи руками. Вони зовсім нічого не вміють робити руками. Навіть якщо їм необхідно підняти, скажімо, одне з цих крісел та розставити їх, вони, зазвичай, не можуть цього зробити. Отже, за цих обставин, необхідно розуміти те, що ми вийшли зі суспільства, яке абсолютно руйнує нас у питаннях колективності. Отже, давайте будемо колективними. Давайте спробуємо зробити щось колективно.

Але колективність настільки слабка в Індії, настільки слабка, що вони навіть не поводяться зі своїми дружинами чемно. Вони не говорять зі своїми дружинами в приємній манері, не говорять ввічливо до своїх дітей. Для них це є абсолютно адхармічним ‒ бути люб’язними до своїх дружин.

Тепер, інша сторона ‒ це те, що західні люди настільки турбуються колективністю, що щоб там не було, вони намагаються піти на компроміс і намагаються зберегти сімейне життя, це добре. Таким чином, це дві крайнощі, які ми маємо. Незважаючи на це, якимось чином, завдяки індійським жінкам, сімейне життя залишається міцним. Але, якщо подивитися на таких чоловіків в Англії, Я можу вам сказати, що ніхто не буде витримувати ту безглуздість, з якою індійські чоловіки ставляться до своїх жінок тут. Безумовно, не можна пробачити те, як вони поводяться.

Отже, баланс між жінками і чоловіками: що таке вісь? Це дім. Дім ‒ це вісь. Вдома, які розмови ви ведете? Про що ви думаєте, в чому ваша проблема? Де ваша увага? Що ви обговорюєте? Це дуже важливо помітити. В цьому ви зрозумієте, що не так у вашій сім’ї. Скажімо, ви говорите погане один про одного. Якщо ви говорите своїм дітям проти свого чоловіка, чоловік говорить своїм дітям проти своєї дружини, [дружина] проти чоловіка тощо. Якщо це так, тоді що відбувається? Те, що там не може бути осі, це зрозуміло. А віссю є любов, вісь – це любов, а не експлуатація, не потурання. Це любов. В країні, схожій на нашу, розумієте, яку вісь ми маємо? Вісь нашої країни – це духовність (adhyatma [1] ). Ми повинні зараз покінчити з цим прагненням до грошей, розвитку, се, те. По-перше, звернімося до духовності. Якби люди отримували Самореалізацію перед тим, як вони набудуть розвитку, тоді б не існувало проблеми створення іншої Америки тут. Ми не повинні ставати комуністами, ми не повинні робити нічого такого, тому що комуністи такі самі, як і американці, немає жодної різниці в темпераментах. Якщо американцю дозволять залишитися в Росії, він буде вести себе так само, як ведуть себе росіяни; і якщо росіянина послати в Америку, він буде поводитися так само, як поводяться американці. Немає жодної різниці.

Отже, якщо вісь духовності в будь-якій країні, де людина досягає свого духовного сходження, стає найважливішою метою і вона досягається, тоді ніяка ступінь розвитку, жодна зі всіх цих речей не зможе зруйнувати країну, не зможе створити війни. Мир буде повсюди, радість буде повсюди. Отже, цього дня ‒ Макар Санкрант. Зараз ми вже можемо сказати, що Макар Санкрант закінчився і ми повинні очікувати на нову еру нового місяця, який благословить нас. І величне сонце зійде, щоб дати всю енергію, якої ми потребуємо, щоб відсвяткувати прихід Золотої ери Сахаджа Йоги.

Нехай благословить вас всіх Господь.

Отже, для Пуджі, Макар Санкрант Пуджа дуже маленька, це Пужда Сур’я Девата, Я не знаю…

З іноземних держав, хто збирається залишитися після 11-го, тобто 12-го. 12-го? Після 12-го. Один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять… сімнадцять, вісімнадцять, дев’ятнадцять, двадцять. Добре, давайте запишемо це. Хто збирається залишитися в Бомбеї після 11-го? Коли ці люди їдуть? Ті, хто збирається залишитися в Бомбеї після 11-го, коли вони їдуть? Коли ви їдете? Ви їдете в Пратіштан. Добре. А як Ви, Джоне? Чи Ви хочете залишитися тут, в Бомбеї, чи Ви хочете залишитися в Пратіштані?

Я маю на увазі, що немає належного облаштування тут, так що всі, хто не їде 11-го або 12-го, тобто, найближчим часом. Як багато тих, хто збирається залишитися на довше? Близько тридцяти-чотирьох. Скільки чоловіків і скільки жінок?

Отже, ми вирішили, що чоловіки можуть приїхати в Пратіштан, а решта жінок можуть поїхати в Алібаг. Справа в тому, що у Пратіштані дуже спартанські умови. Він зовсім не пристосований для жінок, і в мене є лише одна кімната, де Я живу. Так що найкраще було б відправити всіх жінок… Краще їм поїхати в Алібаг, і нехай вони помоляться за своє перебування в Алібазі та заплатять за своє перебування в Алібазі людям, які будуть опікуватися ними. Ті, хто приїздить в Пратіштан, скільки їх? Решта чоловіків, скільки їх? Решта чоловіків, близько п’ятидесяти. П’ятдесят, добре.

Отже, коли ви збираєтесь назад з усіма речами? Розумієте, тому що є певне зобов’язання, це робота. Ви можете приїхати в Пратіштан, якщо ви хочете зробити фотографії абощо, але для нас це є обов’язком, тому що, розумієте, перед тим, як ви поїдете назад, це буде весь час обов’язком для нас. Так що найкраще вам поїхати в Пратіштан, зробити деякі знімки абощо. І потім, вам краще зробити бронювання для себе, тому що це має піти з нашої країни, інакше вони завжди будуть висіти у нас на голові та слідувати за нами. Отже, мені шкода, але ви повинні піти з цим … зі своїми речами. Так що ми повинні зробити це впродовж трьох, чотирьох днів. Ви можете закінчити фотографування тут і зайнятися від’їздом.

Отже, для всіх жінок, які збираються залишитися, можуть поїхати у Ваші або можуть поїхати в Алібаг. Алібаг краще… Вони можуть поїхати в Алібаг і залишитися в Алібазі, близько тринадцяти або чотирнадцяти жінок…

Добре, зроблено. Тепер давайте… Атхарв, Ганеша … Двадцять-одна людина з Америки повинна поїхати, так що ми будемо намагатися завершити Пуджу якомога раніше, і вони зможуть поїхати.

__________________________________________

[1] Adhyatma* = Духовність

ЇЇ Святійшество Шрі Матаджі Нірмала Деві